Інші види негласних слідчих (розшукових) дій

Стаття 267. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи ін­шого володіння особи

1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслі­дування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудово­го розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

Встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, пра­ва яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утри­мання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого суд­ді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

І. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи закон визначає як негласну слідчу (розшукову) дію, яка полягає у таємно­му проникненні, в тому числі з використанням технічних засобів, до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою: а) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і доку­ментів, що мають значення для їх досудового розслідування; б) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; в) виявлення та вилучення зраз­ків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; г) виявлення осіб, які розшукуються; ґ) встановлення техніч­них засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Як видно із визначення цієї негласної слідчої (розшукової) дії вона вклю­чає дії, які або дозволяють зібрати відомості, речі і документи, що мають зна­чення для досудового розслідування, або дії, без проведення яких є неможли­вим проведення аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 260 КПК) всередині публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

2. Місцями проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії є:

публічно недоступне місце, тобто місце, до якого неможливо увійти або

в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб (наприклад, при­міщення або ділянка місцевості підприємства, установи, організації тощо) (ч. 2 ст. 267 КПК);

житло особи, під яким відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для по­стійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі скла­дові частини такого приміщення. Тобто до житла відносяться: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постій­ного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до жит­лового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживан­ня (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садо­вий будинок тощо);

інше володіння особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, вироб­ничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч. 2 ст. 233 КПК).

Виходячи з того, що приміщення, які спеціально призначені для утриман­ня осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних (ч. З ст. 267 КПК), вони не є місцями проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

3. Підставами для проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи є відомості, що в конкретному публічно не­доступному місці, житлі чи іншому володінні особи можуть знаходитися сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речі і документи або можуть бути виготовлені з них копії чи отримані зразки, особи, що розшукуються, за вчинення цих злочинів, або особа, аудіо- та відеоконтроль розмов, звуків, рухів якої, дій, пов'язаних з її діяльністю у цих місцях, може містити відомості, що мають значення для досудового розслідування тяжких чи особливо тяжких зло­чинів.

4. За наявності хоча б однієї з перелічених підстав у випадках, коли іншим шляхом отримати ці відомості неможливо, або іншим чином не можна здійсни­ти дії з виготовлення копій чи зразків речей, документів або інших матеріаль­них об'єктів, виявити осіб, які розшукуються, або встановити технічні засоби аудіо-, відеоконтролю особи в публічно недоступному місці, житлі чи іншому
володінні особи, прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з проку­рором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи. Це клопотання повинно бути укладене відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК. До клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Ухвала про обстеження публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи повинна бути постановлена слідчим суддею в порядку, передбаченому ст.ст. 246, 248, 249 КПК.

5. Специфіка методів та засобів обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи зумовлює необхідність після отримання про­курором або слідчим ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, її письмового доручення на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК уповноваженому оперативному підрозділу.

6. Посадова особа уповноваженого оперативного підрозділу, якій було до­ручено обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, складає протокол з описанням всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. З ст. 252 КПК).

Відомості про осіб, які проводили цю негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до п проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Поиск по сайту: