Стаття 179. Особисте зобов'язання

1. Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, об­винуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суд­дею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомля­ються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невико­нання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

3. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слід­чий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, — прокурор.

1. Особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який полягає в обмеженні права підозрюваного, обвинуваченого на свободу пере­сування, вибір місця проживання (перебування), забезпеченні виконання по­кладених на нього процесуальних та інших, визначених законом і зазначених в особистому зобов'язанні, обов'язків.

2. На підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею, судом може бути по­кладено залежно від доведеності прокурором на час розгляду відповідного клопо­тання обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, обов'язок прибувати за кож­ною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, а також один або кілька із таких обов'язків: 1) прибувати до визна­ченої службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із на­селеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про змі­ну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (пас­порти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК).

Наведений перелік обов'язків, що можуть покладатися на підозрюваного, обвинуваченого як особисті зобов'язання, є вичерпним.

3. Процесуальний порядок застосування цього запобіжного заходу вклю­чає: а) подання слідчим за погодженням з прокурором, прокурором слідчому судді, суду вмотивованого клопотання про обрання цього запобіжного заходу та доказів на підтвердження його обрання; б) постановлення слідчим суддею, судом вмотивованої ухвали про обрання як міри запобіжного заходу особистого зобов'язання, із зазначенням, які саме обов'язки покладаються на підозрювано­го, обвинуваченого; в) складання письмового особистого зобов'язання з пере­ліком цих обов'язків та зазначенням наслідків їх невиконання; г) ознайомлення підозрюваного, обвинуваченого під розпис із змістом цього процесуального до­кумента та роз'ясненням того, що в разі невиконання вказаних зобов'язань до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

4. Під місцем проживання мається на увазі: житловий будинок, квартира, службове житлове приміщення, будинок-інтернат для престарілих, інвалідів, ветеранів, інші спеціалізовані будинки, а також інші житлові приміщення, у яких громадяни постійно чи переважно проживають як власники, за догово­ром найму (піднайму), або оренди чи з інших підстав, передбачених законодав­ством України.

Під місцем перебування маються на увазі: готелі, будинки відпочинку, са­наторії, пансіонати, кемпінги, туристичні бази, інші подібні заклади, а також житлові приміщення, які не є місцем проживання громадянина, в якому він про­живає тимчасово.

У випадках неможливості явки за викликом у призначений термін, у разі необхідності відлучитися із населеного пункту, місця проживання (перебуван­ня), при зміні місця проживання та/або роботи навіть у тому ж населеному пункті тощо, підозрюваний, обвинувачений повинен письмово повідомляти про це слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого перебуває справа, а при необхідності відлучитися із населеного пункту, відвідати заборонене для від­відування місце тощо - отримати на це їх письмовий дозвіл.

Слід мати на увазі, що немає сенсу при застосуванні цього запобіжного за­ходу покладати обов'язок не відлучатися із населеного пункту місця реєстрації, проживання чи перебування на підозрюваного, обвинуваченого, який за родом своєї трудової діяльності переміщується за межі цього населеного пункту (від­повідних працівників транспорту, пересувних підприємств, членів експедицій тощо), а покладення обов'язку утримуватися від спілкування з адвокатом, сво­їм захисником та законним представником взагалі неприпустиме, оскільки таке спілкування є одним із гарантованих законом прав на захист.

5. Контроль за виконанням особистого зобов'язання на стадії досудового розслідування здійснює слідчий, у провадженні якого перебуває справа, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор, який затвердив та направив до суду обвинувальний акт, прокурор, який підтримує (підтримував) державне обвинувачення в суді першої інстанції.

Поиск по сайту: