Стаття 542. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.

1. Перелік заходів, які можуть бути здійснені в межах міжнародного співробітництва, не є вичерпним. До нього можна додати заходи, вчинені на виконання міжнародних договорів, укладених Україною. Так, найбільш поширеними є такі: 1) вручення документів; 2) виконання окремих процесуальних дій; 3) видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 4) тимчасова передача осіб; 5) перейняття кримінального переслідування; 6) передача засуджених осіб; 7) виконання вироків.

2. У міжнародних договорах може бути чітко обумовлене коло процесуальних дій, які здійснюються в порядку надання правової допомоги, але не обмежується переліком кримінальних справ, за якими така допомога надається. В інших випадках обсяг процесуальних дій може бути розширено за рахунок дій, пов'язаних зі збиранням доказів.

Таким чином, обсяг співробітництва залежить від правової підстави, на основі якої запитуюча сторона звертається до запитуваної сторони. Наприклад, виключно питання боротьби з організованою злочинністю можуть бути предметом запиту, якщо запит надсилається із зазначенням такої правової підстави, як Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 р.

Стаття 543. Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження

Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.

1. Основним міжнародним багатостороннім договором, що регулює питання міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, є Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 р. та Додатковий протокол до неї від 17 березня 1978 р., які визначають основні напрями такого співробітництва. Ключовим актом на території СНД є Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах держав-членів Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 р. та Протокол до цієї Конвенції від 29 березня 1997 р., які встановлюють спрощені процедури при вирішенні питань між державами- учасницями.

2. 7 жовтня 2002 р. державами-членами СНД було укладено Конвенцію про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, яка набула чинності, відповідно до ч. 2 ст. 120 цієї Конвенції, на тридцятий день з дати здачі на зберігання депозитарію третьої ратифікаційної грамоти для Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки та Республіки Казахстан. Відповідно до частин 3 і 4 цієї ж статті між державами-учасницями Конвенції 2002 р. припиняє свою дію Конвенція 1993 р. та Протокол до неї від 29 березня 1997 р. Однак Конвенція 1993 р. та Протокол до неї 1997 р. продовжують застосовуватися у відносинах між державами-учасницями цих міжнародних договорів та державами, для яких не набрала чинності Конвенція 2002 р.

3. Деякі міжнародні договори регулюють порядок проведення конкретних процесуальних дій або окремі питання міжнародного співробітництва. Зокрема, таким договором є Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р., яка набрала чинності для України 29 грудня 1995 р.

Поиск по сайту: