|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав1. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Тож, згідно із засадою диспозитивності особи, перелічені в ст. 460 КПК, мають право як подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, так і відмовитися від вже поданої заяви. 2. Клопотання про відмову від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути подане до початку судового розгляду. Про строки судового розгляду заяви про перегляд судового рішення за ново- виявленими обставинами див. ст. 466 КПК. 3. Виходячи з тексту ч. 1 коментованої статті, може скластися враження, що суд має право як прийняти відмову від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та по становити ухвалу про закриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, так і не прийняти заявлену відмову від поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Така позиція може бути підтримана положеннями, що містяться в ч. З ст. 337, ч. 2 ст. 404, ч. 2 ст. 433 КПК, та основна ідея яких полягає в тому, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод суд має право вийти за межі поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного або виховного характеру, а також, якщо розгляд поданої заяви дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких такі заяви не надійшли. Однак прямої вказівки про право суду здійснювати провадження щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку відмови особи від поданої заяви про такий перегляд у ст. 465 КПК не міститься. Тому відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, якщо положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, мають бути застосовані загальні засади кримінального провадження. Оскільки ч. З ст. 26 КПК визначає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції КПК, то положення ч. 1 ст. 465 КПК необхідно розуміти таким чином, що суддя в разі надходження до нього відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до початку судового розгляду повинен винести ухвалу про закриття кримінального провадження. 4. Частина 1 ст. 465 КПК передбачає, що особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право відмовитися від заяви, не визначаючи процесуальних можливостей учасників процесу відкликати заяви, подані їх захисниками, законними представниками чи представниками. Однак, виходячи з природи захисту та представництва процесуальних функцій, вбачається можливим застосування в цьому випадку кримінального процесуального закону за аналогією із порядком відкликання апеляційних та касаційних скарг. Таким чином, засуджений або виправданий, особа, щодо якої закрита судом справа або до якої застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, вправі відмовитись від своєї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в будь-якому випадку. Засуджений або виправданий мають право також відкликати заяву свого захисника, за винятком випадків, коли участь захисника є обов'язковою (див. ст. 52 КПК), адже в цьому випадку участь захисника не залежить від волевиявлення засудженого чи виправданого. Також зазначеними особами не може бути відкликана заява їх законного представника. Захисник засудженого або виправданого може відкликати свою заяву тільки за згодою самого засудженого або виправданого, а якщо засуджений або виправданий є неповнолітніми, то повинна бути також згода їх законних представників. Потерпілий вправі відкликати як свою заяву, так і заяву свого представника. Представник потерпілого має право відкликати свою заяву тільки за наявності згоди потерпілого. 5. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав. Однак таке звернення може відбутися в зв'язку із виникненням чи встановленням інших нововиявлених обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК, ніж ті, на які посилалася особа при поданні заяви.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |