Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу

1. Резолютивна частина вироку на підставі угоди повинна містити рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточну міру покарання, а також інші відомості, передбачені ст. 374 КПК.

2. Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа та стосовно якої сторони домовились. Мотивувальна частина також повинна містити відомості про укладену угоду, її реквізити або містити повний зміст самої угоди, що повинен відображати елементи, передбачені в ст.ст. 471 та 472 КПК. Суд, розглядаючи угоду, повинен навести мотиви, з яких він виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався. Зокрема, суд, посилаючись на положення ст. 474 КПК, повинен навести обгрунтування того, що угода є добровільною, відповідає фактичним матеріалам справи та вимогам закону.

3. Щодо резолютивної частини вироку на підставі угоди, то вона повинна містити рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів та викладенням короткого змісту домовленості між сторонами, висновок суду про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточну міру покарання, яка призначається підсудному. Суд також повинен дотриматись загальних вимог щодо вироку та стосовно інших відомостей, передбачених ст. 374 КПК.

4. Оскарження вироку на підставі угоди про примирення може бути здійснено у порядку та з підстав, наведених у ст. 394 КПК, яка передбачає можливість такого оскарження потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, захисником, законним представником. Підставами такого оскарження можуть бути призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, або ухвалення вироку без згоди на призначення покарання. Окремою підставою оскарження може бути невиконання судом вимог стосовно добровільності та дійсності укладеної угоди, а також нероз'яснення наслідків укладення угоди. Оскарження вироку потерпілим, його представником, законним представником здійснюється виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, або ухвалення вироку без згоди на призначення покарання чи нероз'яснення наслідків укладення угоди. Прокурор може оскаржувати вирок виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадження у випадку, якщо угода не могла бути укладена (наприклад, стосовно тяжкого злочину, тобто за наявності підстав, передбачених ч. З ст. 469 КПК).

5. Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником. Виключними підставами для такого оскарження можуть бути: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди або ухвалення вироку без згоди на призначення покарання, а також невиконання судом вимог стосовно судового провадження на підставі угоди, в тому числі роз'яснення наслідків укладення угоди. Прокурор може оскаржити такий вирок лише у випадку призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, або затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена (відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК у провадженні за участі потерпілого угода не може бути укладена).

6. Відповідно до ст. 407 КПК суд апеляційної інстанції за наявності на те законних підстав має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження, або до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування. Підставами для такого скасування є призначення судом першої інстанції покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди або ухвалення вироку без згоди на призначення покарання, а також невиконання судом вимог стосовно судового провадження на підставі угоди (відсутність перевірки судом дійсності та добровільності угоди про визнання винуватості), в тому числі нероз'яснення судом наслідків укладення угоди. Крім того, підставою для скасування вироку на підставі угоди є затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена (ч. 4 ст. 469 КПК). Окремими елементами судового перегляду угоди можуть бути роль прокурора та слідчого в досягненні угоди про примирення або про визнання винуватості (ч. 7 ст. 469 та ст. 470 КПК).

7. Перевірка виконання судом першої інстанції вимог стосовно судового провадження на підставі угоди, відповідно до ст. 407 КПК, має включати дотримання законності, обгрунтованості та справедливості винесеного на основі клопотання про визнання винуватості вироку у справі. Підставами для скасування або зміни вироку в апеляційному порядку мають також бути, крім підстав, розглянутих у п. 5 коментаря до ст. 475 КПК, можуть бути прямо передбачені в ст. 407 КПК: невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінальної справи, встановленим судом першої інстанції, а також порушення судом першої інстанції кримінального процесуального закону або неправильне застосування кримінального закону.

Поиск по сайту: