Відкликання ухвали прокурором

4. Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право виріши­ти питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, перед­баченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових об­ставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.

5. Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою при­воду може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.

1. Частина 1 коментованої статті регламентує форму і зміст ухвали слідчо­го судді, суду, якою дається дозвіл на затримання з метою приводу. Вона склада­ється з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної, резолютивної, має містити передбачені законом реквізити та іншу інформацію.

2. У вступній частині ухвали зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів); 2) прізвище, ініціали та посада проку­рора; 3) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого, для затри­мання якого постановляється ухвала, відомі на момент постановлення ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі, - докладний опис такої особи.

3. Описова частина ухвали зводиться до короткого викладу фактичних об­ставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обви­нувачується особа, і його правової кваліфікації за законом України про кримі­нальну відповідальність, доведених прокурором в судовому засіданні.

4. У мотивувальній частині робляться посилання на обставини, доведені прокурором у судовому засіданні наявними у провадженні матеріалами, які да­ють слідчому судді, суду підстави для: а) обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення; б) висновку про існування ризику, за­значеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; в) висновку щодо існування обставин, зазначених у п.п. 1 або 2 ч. 4 ст. 189 КПК, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.

5. У резолютивній частині ухвали вказується про надання/відмову у на­данні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його при­воду до слідчого судді, суду та зазначається дата втрати нею законної сили.

Далі вказується дата постановлення ухвали і ставляться підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.

6. Зазначення в ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу прізви­ща, ім'я, по батькові, адреси і телефону прокурора або слідчого, за клопотан­ням якого постановлена ухвала, яка зазвичай має робитися після підпису слід­чого судді, судді (суддів), необхідна для того, щоби уповноважена на виконання ухвали службова особа могла мати з ними невідкладний зв'язок.

7. Ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приво­ду мотивування не потребує, оскільки її постановлення ґрунтується на правилі принципу презумпції невинуватості про тлумачення всіх сумнівів на користь підозрюваного, обвинуваченого. Достатньою тут є вказівка на недоведеність прокурором того, що зазначені у клопотанні обставини є достатніми підстава­ми для його задоволення.

8. Під новими обставинами, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою, як підставами для повторного звернення прокурора до слід­чого судді, суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання маються на увазі нововиниклі обставини, тобто такі, яких не існувало на час розгляду попере­днього клопотання, які проявили себе після постановлення слідчим суддею, судом ухвали. При цьому не обов'язково, щоб такі нововиниклі обставини під­тверджували наявність ризику, на який робилося посилання у первинному кло­потанні як на підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою. Ними можуть бути й обставини, що підтверджують наяв­ність іншого ризику (ризиків), але такого, що також тягне за собою необхідність обрання щодо того ж підозрюваного, обвинуваченого у тому ж кримінальному провадженні як запобіжного заходу тримання під вартою.

9. Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу, по­становлена слідчим суддею, може бути оскаржена прокурором в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголо­шення (п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. З ст. 392, п. 2 ч. 1, п. З ч. 2 ст. 395 КПК).

Ухвала про відмову в наданні такого дозволу, постановлена під час судо­вого провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене судом першої інстанції за результатами судового розгляду кримінальної справи (ч. 2 ст. 392 КПК).

Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання

Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Поиск по сайту: