|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Стаття 229. Пред'явлення речей для впізнання
1. Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети. 2. Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. 3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі. 1. Допит особи, якій пред'являють річ для впізнання, проводить слідчий, прокурор, який приймає рішення щодо потреби й доцільності проведення цієї слідчої дії. Як і в разі пред'явлення для впізнання особи метою такого опитування є встановлення обставин, за яких особа, що впізнає, бачила річ, які саме ознаки запам'ятала і чи зможе вона впізнати цю річ. Якщо слідча дія проводиться за клопотанням захисника або за підтриманим ним клопотанням підза- хисної особи, то запитання щодо характерних властивостей речі, яку має бути пред'явлено для впізнання, з дозволу особи, яка проводить слідчу дію, ставить захисник. Запитання і відповіді на них особи, яка впізнає, заносяться до протоколу. Забороняється будь-кому до проведення впізнання показувати особі, яка впізнає, річ, її зображення та повідомляти іншим способом відомості про її прикмети, знання яких може вплинути на об'єктивність результатів впізнання. 2. Кожна річ пред'являється для впізнання окремо з-поміж інших однорідних речей одного виду, що не мають різких відмінностей у якості, зовнішньому вигляді і в загальній кількості не менше трьох. Важливим є підбір для впізнання речей саме за ознакою їх однорідності, віднесення до одного й певного виду за зовнішнім виглядом, призначенням. Водночас, не можуть пред'являтися для впізнання разом однорідні речі, які не мають індивідуальних властивостей і які не можна відрізнити одна від одної, наприклад, нове взуття одного фасону й розміру, тарілки чи виделки зі столового набору тощо. Якщо ж річ має виразні індивідуальні ознаки, і в природі не існує або трапляються не часто речі з такими ж ознаками, то практично неможливо забезпечити необхідну ступінь схожості трьох предметів, що одночасно пред'являються для впізнання. Тому певна річ для впізнання може бути пред'явлена в одному екземплярі, а особа, яка її впізнає, повинна чітко й однозначно пояснити, за якими саме ознаками впізнала конкретну річ або яких ознак така річ не містить і тому вона не упізнана. Якщо ж річ є унікальною і неповторною, наприклад картина відомого художника як витвір мистецтва, втрачається сенс у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії. Акт впізнання, узнавання унікального предмета може бути проведений і зафіксований у процесі допиту особи, коли його пред'являють для огляду, в результаті проведення експертизи тощо. Також не підлягають впізнанню речі, які не мають чітко вираженої індивідуальної сукупності ознак, а натомість мають певні позначки чи індивідуальні номери і такі позначки чи номери відомі особі, наприклад, коштовна обручка із гравірованим надписом, пістолет із заводським номером. Індивідуалізація таких речей здійснюється не на підставі впізнання їх характерних ознак, що запам'яталися особі, а на інших підставах. 3. Менш ефективним за вірогідністю отриманих результатів, але можливим для забезпечення всебічності вивчення обставин кримінального провадження слід вважати пред'явлення для впізнання речі не в натурі, а за її фотографічним чи відеографічним зображенням. Положеннями ст. 229 КПК можливість проведення впізнання речі за її фотознімками чи відеозаписом не передбачена, проте це не порушує загальних процесуальних правил, а потреба в проведенні такого впізнання може бути зумовлена як відсутністю самої речі на час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих результатів, так і іншими тактичними міркуваннями слідчого, прокурора. Для такого впізнання на пред'явлених окремих фотографіях або у відеограмах поряд з річчю, яка підлягає впізнанню, повинні бути зображеними однорічні речі в кількості не менше трьох, що не мають різких відмінностей у зовнішніх ознаках, а зміст і якість зображень повинна передавати суттєві властивості й важливі ознаки кожної з таких речей. Проте слід ураховувати, що пред'явлення речі для впізнання за фотографічним або відеографічним зображенням виключає в подальшому можливість пред'явлення для впізнання тій самій особі цієї ж речі в натурі. 4. Відповідно до правил цієї статті може бути проведеним впізнання й інших об'єктів, які хоча й не можуть або можуть лише з певною мірою припущення бути віднесені до категорії речей, проте мають індивідуальні ознаки, які запам'яталися особі, що впізнає, і виявлення яких під час слідчої (розшуковоі) дії дає підстави стверджувати про впізнання цього об'єкта. Такими об'єктами впізнання можуть бути будівлі, приміщення, ділянки місцевості, транспортні засоби, тварини. Під час проведення впізнання таких об'єктів обов'язковим є дотримання процесуальних вимог щодо попереднього опитування особи, яка впізнає, про умови сприйняття й ознаки об'єктів, які запам'яталися і можуть бути впізнані, пред'явлення об'єктів впізнання в окремих випадках з-поміж інших однорідних у кількості не менше трьох, що не мають різких відмінностей у зовнішньому вигляді, та повідомлення особою під час впізнання, за якими конкретно ознаками чи сукупністю яких ознак об'єкт упізнано або чому впізнання не відбулося. Застосування технічних засобів фіксування ходу й результатів впізнання підвищує доказове значення даних, що відображені в протоколі. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |