Стаття 58. Представник потерпілого

1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінально­му провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кри­мінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представ­ником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена за­коном або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юри­дичної особи, яка є потерпілою.

4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представ­нику.

1. Представник потерпілого - це особа, яка виконує у кримінальному провадженні функцію представництва законних інтересів особи, котра у встановленому КПК порядку визнана потерпілим.

2. Представником потерпілого, який є фізичною особою, може бути лише адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України і стосовно якого у цьому Реєстрі відсутні відомості про зупинення або припи­нити права на зайняття адвокатською діяльністю (див. ч. І ст. 58, ст. 45 КПК).

3. Представником потерпілого, який є юридичною особою, може бути як зазначений адвокат, так і керівник цієї юридичної особи, інша особа, уповно­важена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю.

4. Повноваження представника-адвоката підтверджуються такими до­кументами: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із представником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (див. ч. І ст. 50 КПК).

5. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. передбачає можливість надання безоплатної правової допомоги адвокатом за дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги таким категоріям потерпілих: а) особам, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожитко­вого мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; б) дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї; в) особам, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців» - до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця (п. 1, 2 і 8 ч. І ст. 14 Закону).

6. Представник може брати участь у кримінальному провадженні як ра­зом із потерпілим, гак і замінюючи його. Він користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, за винятком окремих невід’ємних прав потерпілого, зокрема права давати показання.

Поиск по сайту: