Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження

2. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про засто­сування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться про­курором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1. Коли виконані вимоги ст. 91 КПК про встановлення обставин, які під­лягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь- яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спря­мованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які ви­никли, не залишилась неперевіреною.

2. Коментована стаття передбачає загальні положення щодо закінчення досудового розслідування. У ній вказується, що особа має право: а) на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; б) на закінчення досудо­вого розслідування шляхом закриття провадження.

3. Частина 2 цієї статті вимагає, щоб прокурор у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняв одне з таких рішень: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинуваль­ним актом; 4) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) звернутися до суду з клопотанням про застосу­вання примусових заходів медичного характеру.

4. На прокурора покладається обов'язок внесення відомостей про закін­чення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стаття 284. Закриття кримінального провадження

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопо­рушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідаль­ність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо прова­дження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального прова­дження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його пред­ставник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

Поиск по сайту: