Стаття 269. Спостереження за особою, річній або місцем

1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно до­ступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначени­ми об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого до­лучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті про­водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, пе­редбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у ви­падку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1. Частина 1 ст. 269 КПК передбачає проведення негласного безпосеред­нього або опосередкованого за допомогою технічних засобів відеозапису, фо­тографування, спеціальних технічних засобів візуального спостереження за особою, річчю або місцем для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або за певною річчю чи місцем у публічно доступних місцях.

2. З урахуванням положень ч. 2 та 3 ст. 267 КПК публічно доступне місце можна визначити як місце, до якого можна увійти або в якому можна перебува­ти на законних підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. Приміщення, які спеціально призначені для утри­мання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусо­вого утримання осіб у зв'язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних при проведенні в них негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

1) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 3 ст. 269 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, спостереження за особою, річчю або місцем може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішен­ням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (роз­шукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припи­нене. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. У випадках, коли слідчий самостійно приймає рішення про проведення спостереження за осо­бою, річчю або місцем, він згідно з вимогами ст. 110 та 251 КПК виносить від­повідну постанову та узгоджує її з прокурором;

2) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1, 2 ст. 269 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях, складає клопотання про дозвіл на проведення спостереження за особою, річчю або місцем до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого зна­ходиться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про спостереження за особою, річчю або місцем або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додається витяг з Єдиного реє­стру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об'єкта спостереження (конкретної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слід­чий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, якій було доручено спостереження за особою, річчю або місцем на під­ставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описується встановлені в результаті спостереження об­ставини. В разі необхідності до протоколу долучаються додатки (фотографії та (або) відеозапис). Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з відповідними додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з момен­ту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Поиск по сайту: