Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

1. Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з проку­рором, має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з роз­глядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійсню­ється згідно із загальними правилами судового провадження, передбачени­ми цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

1. Коментована стаття визначає загальні положення спрощеного прова­дження щодо кримінальних проступків.

За своєю етимологічною сутністю термін «кримінальний проступок» означає вчинок, що «переступає» норми кримінального закону, правила пове­дінки, загальноприйнятий порядок. Кримінальним проступком може виступати винна дія або бездіяльність, що посягає на встановлені законом суспільні від­носини, але характеризується невеликою суспільною небезпечністю навіть у порівнянні зі злочином невеликої тяжкості.

2. Підставою для розгляду обвинувального акта про вчинення криміналь­ного проступку є клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або клопо­тання самого прокурора.

3. Суд має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Для цього ч. 1 ст. 381 КПК перед­бачає такі вимоги: 1) обвинувачений, який був представлений захисником, без­заперечно визнав свою винуватість; 2) він не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; 3) згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

4. Виклад ч. 1 ст. 381 КПК завершується багатозначною фразою: «... а потерпілий не заперечує проти такого розгляду» (мається на увазі спрощений розгляд. -Авт.). Очевидно, що після цієї фрази мала б даватися вказівка, як по­винен діяти суд у разі заперечення потерпілого спрощеного судового розгляду.

Граматичне тлумачення цього фрагмента правової норми дає змогу дійти однозначного висновку: заперечувальний сполучник «а» наділяє наступну фра­зу силою імперативної заборони, яка волею законодавця повністю усуває дію висловлених раніше умов, за яких можливий судовий розгляд у судовому за­сіданні за відсутності учасників судового провадження. Тому якщо потерпілий заперечує проти такого розгляду, суд повинен призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта і викликати для участі в ньому учасни­ків кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. Тим більше, що такий варіант судового розгляду, щоправда, як альтернативний, передбачений ч. З ст. 382 КПК.

5. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюєть­ся за загальними правилами судового провадження, передбаченого главою 29 КПК, з урахуванням положень параграфу 1 глави ЗО КПК.

С т а т т я 382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

Поиск по сайту: