Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є неглас­ною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних за­собів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінюваль- них пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в резуль­таті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу прово­диться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, перед­баченому статтями 246,248-250 цього Кодексу.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначе­ні ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до по­становлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі поста­нови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною пер­шою статті 250 цього Кодексу.

2. Частина 1 ст. 268 КПК надає можливість проведення негласної слідчої (розшукової) дії, спрямованої на встановлення місцезнаходження радіоелек­тронного засобу (мобільного терміналу систем зв'язку та інших радіовипро- мінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобіль­ного) зв'язку, тобто мобільного телефону, 08М, ІІМТ8, І І80РА, \¥ІМАХ, ЬТЕ модемів, що забезпечують бездротовий доступ до мережі Інтернет, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомо­го (мобільного) зв'язку тощо), без розкриття змісту повідомлень, що переда­ються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, що мають значення для кримінального провадження, а саме: 1) місцезнаходжен­ня у певний час або проміжок часу до, під час або після вчинення злочину в конкретному місці радіоелектронних засобів та інших радіовипромінюваль­них пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать та (або) були у користуванні у цей час у осіб, котрі мо­жуть бути причетними до вчинення злочину, свідків, потерпілого; 2) теперішнє місцезнаходження радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать та (або) знаходяться у користуванні в осіб, котрі можуть бути при­четними до вчинення злочину.

Отже, проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії дозволяє виріши­ти розшукове завдання із встановлення факту знаходження у певному місці та часі конкретної особи, якій належить та (або) знаходиться у користуванні ра­діоелектронний засіб та інший радіовипромінювальний пристрій, активований у мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку. Встановлення цього факту забезпечують положення ч. З ст. 34, п. 7 ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», згідно з якими оператори телекомунікацій зобов'язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позо­вної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані теле­комунікаційні послуги в порядку, встановленому законом, а також за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженим органами оперативно-розшукових за­ходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та не­допущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

3. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

а) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 4 ст. 268 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбачено­го розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особли­вої частини Кримінального кодексу України, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слід­чого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора.

У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. У випадках, якщо слідчий самостійно приймає рішення про про­ведення встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, він згідно з вимогами ст.ст. 110 та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором;

б) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1-3 ст. 268 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про місцезнаходження конкретного радіоелектронного засобу в певному місці та у певний час, складає клопотання про дозвіл на проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знахо­диться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором, або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додаєть­ся витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального про­вадження, у рамках якого подається клопотання.

4. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які до­зволять унікально ідентифікувати абонента спостереження (його абонентський номер (сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі), транспортну телекомуніка­ційну мережу (назву оператора телекомунікацій, який має право на технічне об­слуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі, якій належить номер абонента спостереження), кінцеве обладнання (його ідентифікатор для розпіз­нання в телекомунікаційній мережі, який надав цьому кінцевому обладнанню виробник, наприклад, код ІМЕІ мобільного телефону, ШВ-модему тощо).

5. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутріш­ніх справ, якій було доручено проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описуються результати проведення цієї слідчої дії, а у необхідних випадках до нього долучаються до­датки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Поиск по сайту: