Слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу

6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповно­важені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодав­ства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Держав­ної прикордонної служби України, органів Державної митної служби Укра­їни. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

1. Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. Негласність означає неочевидність, скритність слідчих (розшукових) дій, що проводяться, від осіб, які в них не беруть участь, зокрема, від співробітників слідчих та оперативних підрозділів, але насамперед від об'єктів, щодо яких вони проводяться. Така форма прове­дення слідчих (розшукових) дій дозволяє попередити можливу протидію роз­слідуванню злочину, гарантувати безпеку учасників кримінального проваджен­ня, зібрати відомості про злочин та особу, яка його вчинила.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України у главі 21 містить вичерп­ний перелік негласних слідчих (розшукових) дій:

втручання в приватне спілкування (аудіо-, відеоконтроль особи, накладен­ня арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем);

обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння осо­би;

установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;

спостереження за особою, місцем або річчю;

аудіо-, відеоконтроль місця;

контроль за вчиненням злочину;

виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності органі­зованої групи чи злочинної організації;

негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

Інші нормативно-правові акти (постанови Кабінету Міністрів України, на­кази Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ Украї­ни, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, Державної пенітенціарної служби, Державної прикордонної служби, Державної митної служби) можуть містити тільки положення щодо порядку та тактики проведен­ня вказаних у главі 21 КПК негласних слідчих (розшукових) дій.

Положення глави 21 КПК є керівними для проведення оперативно-розшу- кових заходів, передбачених ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

3. Підставами для проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії є наявність відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, які потребу­ють перевірки, для їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, ніж шляхом проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, це зро­бити не можна.

4. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені ст.ст. 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 КПК, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

5. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає на підставах та в порядку, передбачених главою 21 КПК:

слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, по­годженого з прокурором, про дозвіл на проведення втручання в приватне спіл­кування (ст.ст. 260-264 КПК), обстеження публічно недоступних місць, жит­ла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтролю місця (ст. 270 КПК), контролю за вчиненням злочину (у випадках, передбачених ч. 8 ст. 271 КПК), негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК);

прокурор щодо контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК);

прокурор або слідчий у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із урятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особли­во тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч. 1 ст. 250 КПК), щодо проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засо­бу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК). Щодо проведення останньої негласної слідчої (розшукової) дії слідчий своє рішення узгоджує з керівником органу досудового розслідування. При прийнятті рішення про про­ведення негласної слідчої (розшукової) дії у перелічених у ч. 1 ст. 250 КПК ви­падках прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слід­чої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на п проведення. Якщо слідчий приймає рішення про проведення кон­кретної негласної слідчої (розшукової) дії, він зобов'язаний повідомити про­курора про прийняття такого рішення та про отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення, припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

6. Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246 і ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбаче­ні ст. 219 КПК.

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії чітко зазна­чається строк її проведення. Виняток становить негласна слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка пе­реховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук. Для такої негласної слідчої (розшукової) дії у відповідній ухвалі слідчого судді (постанові слідчого, прокурора) визначається конкретний строк початку її проведення, а строк завершення - до встановлення місцезнахо­дження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчо­го судді чи суду, та оголошеної у розшук.

Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений: прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (роз­шукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

начальником головного, самостійного управління Міністерства внутріш­ніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, голов­ного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу дер­жавного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

Міністром внутрішніх справ України, головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодав­ства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшуко­ва) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.

Строк подовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії не пови­нен перевищувати фактичний максимальний строк досудового розслідування, який є на момент прийняття процесуального рішення про подовження строку проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

7. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здій­снює досудове розслідування злочину, або за його дорученням в порядку, пе­редбаченому п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пені­тенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (оперативні працівники, спеціалісти, перекладачі, особи, що конфі­денційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо).

Поиск по сайту: