Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спроще­ного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав роз­гляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недо- слідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

2. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспо­рювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Ко­дексу.

3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником ви­ключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключ­но з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покаран­ня; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом ви­мог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кри­мінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

4) Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підо­зрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1. обвинуваченим, його захисником, законним представником ви­ключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгодже­не сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення по­карання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2. прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Ко­дексу угода не може бути укладена.

3. Згідно з ч. 1 ст. 381 КПК суд за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора має право розглянути обвинувальний акт щодо вчи­нення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти та­кого розгляду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встанов­лені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учас­никами судового провадження. В такому випадку вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учас­ників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Водночас, відповідно до ч. З ст. 382 КПК суд має право призначити судовий розгляд у су­довому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. В такому випадку апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції та апеляційний розгляд відбуваються в загальному порядку, передбаченому главою 31 КПК.

4. Згідно з ч. З ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечу­ють учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження дока­зів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. В та­кому разі судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апе­ляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

5. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потер­пілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: 1) призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нез'ясування судом під час судового засідання в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наступне: своє право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; 4) нез'ясування судом добровільності укладення угоди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону.

6. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку по­терпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав:

1) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;

2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 4) нез'ясування судом добровільності укладен­ня угоди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону.

7. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між по­терпілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди в іншому кримінальному провадженні, ніж у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

8. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: 1) призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нез'ясування судом під час судового засідання в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наступне: своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обви­нувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного до­казового значення; право мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захи­щатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвину­вачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачених ст. 473 КПК; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі за­твердження угоди судом; 4) нез'ясування судом добровільності укладення уго­ди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону.

4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений прокурором ви­ключно з підстав: 1) призначення судом покарання, менш суворого, ніж узго­джене сторонами угоди; 2) затвердження судом угоди в іншому кримінальному провадженні, ніж щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам; 3) затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий.

Поиск по сайту: