Стаття 67. Відповідальність свідка

1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слід­чому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

2. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 352 КПК, якщо перешкод для допиту свідка в судовому розгляді не встановлено, головуючий у судовому засіданні проводить його до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду».

2. Про відмову свідка давати показання під час досудового розслідування зазначається в протоколі допиту чи іншої слідчої дії, а під час судового розгляду - у журналі судового засідання. Свідок має право дати пояснення щодо причини відмови.

3. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду свідок несе відповідальність за ч. 1 ст. 185 ’ або ст. 185⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Злісне ухилення свідка від явки за викликом може виявлятися, зокрема, у систематичному неприбутті за викликом без поважних причин після вручення йому повісток про виклик, у зміні або приховуванні місця свого проживання, у поданні підроблених документів про хворобу. Ухилення свідка від явки за викликом, яке не є злісним, може тягнути за собою накладення грошового стягнення і застосування приводу.

Стаття 68. Перекладач

1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень., показань або документів сторони кримінального провадження або слід­чий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

2. Перекладач має право:

1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;

2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь і подавати до них зауваження;

3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

3. Перекладач зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;

Не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального проваджен­им, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,

4. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.

1. Перекладач - це особа, яка в порядку, передбаченому ст. 68 КПК, залу­чена до участі в кримінальному провадженні сторонами, слідчим суддею чи су­дом і володіє, крім мови, якою здійснюється кримінальне провадження, іншою мовою, необхідною для перекладу. Перекладач належить до «інших учасників кримінального провадження» (параграф 5 глави З КГІК), проте саме він відіграє ключову роль у мовних контактах і відносинах учасників кримінального про­вадження і без нього неможливе проведення слідчих та інших процесуальних дій, захист прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального прова­дження, якщо хтось із них не володіє або недостатньо володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження.

2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, виходячи з вимог засади держав­ної мови кримінального провадження (див. ст. 29 КПК), повинні роз’яснити і забезпечити учасникам кримінального провадження, які не володіють чи не­достатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання, подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, і користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК (див. ч. З ст. 29 КПК). Це положення знайшло свій вияв у вигляді права кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення одержувати безоплатну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, у ч. З ст. 14 Міжнародної«пакту про громадянські і політичні права 1966 р., ч. З ст. 6 Кон­венції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

3. Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, запере­чень, зауважень тощо, гак і письмових документів, з якими учасники кримі­нального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слід­чих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (див. ст. 221 КПК), при відкритті матеріалів іншій стороні (див. ст. 290 КПК), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (див. ст. 317 КПК), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов’язково вручаються учасникам кримінального провадження, зо­крема, повідомлення про підозру (див. ст. 278 КПК), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (див. ч. 5 сг. 284 КПК), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 293 КПК) тощо.

4. Як перекладач може бути залучена будь-яка особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, і мовою, якою володіє учасник кримінального провадження, який не володіє або недостатньо володіє мовою провадження. Перекладач не обов’язково повинен мати спеціальність або професію перекладача. Проте це не може бути особа, яка здійснює кримінальне провадження і вільно володіє необхідними мовами. Ця особа не може бути одночасно і перекладачем, оскільки суміщення цих процесуальних функцій є підставою для відводу (див. п. 2 ч. 1 ст. 75 КПК).

5. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпі­лим. свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,

6. Сурдопереклад- це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримі­нальною провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний переклад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).

7. Реалізація перших двох прав перекладача - ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу та знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження - є необхідною умовою виконання ним свого обов’язку, зазначеного у п. З ч. З цієї статті, обов’язку здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом.

8. Перекладач має право на сплату йому винагороди, якщо це не є його службовим обов’язком, а також на відшкодування витрат, пов’язаних із залученням його до кримінального провадження (проїзд і добові в разі переїзду до іншого населеного пункту). При цьому витрати, пов’язані із залученням перекладача, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила. Проте витрати, пов’язані із залученням та участю перекладача для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, пояснень цивільного позивача, цивільного відповідача, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (див ч. 1,2,4 ст. 122 КПК).

Витрати, пов’язані з залученням перекладача, відшкодовуються в розмірах, передбачених нормативно-правовими актами України для працівників (див. постанову Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»).

9. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р. перекладач, а також члени його сім’ї та близькі родичі належать до кола осіб, які мають право на забезпечення безпеки, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на перекладача у зв’язку з залученням до до участі у кримінальному провадженні.

10. Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин див. ст.ст. 133- 139 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 327 КГІК прибуття в суд перекладача (за винятком за­лучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення судового ви­клику.

11. Про обставини, які виключають участь перекладача у кримінальному провадженні, див. ч. 1 ст. 77 КПК і коментар до неї. За наявності цих обставин перекладач має заявити самовідвід або ж йому може бути заявлено відвід ін­шими учасниками кримінального провадження як лід час досудового розслі­дування, так і в судовому провадженні. Проте попередня участь перекладача у кримінальному провадженні не може бути підставою для його відводу чи само­відводу (див. ст.ст. 79, 80 КПК).

12. Стаття 222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомос­тей досудового розслідування і перекладачем. Відповідно ст. 187 КК України передбачає кримінальну відповідальність перекладача за розголошення без до­зволу слідчого, прокурора даних досудового розслідування, якщо його було по­переджено в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані.

Проте за змістом ст. 68 КПК обов’язок перекладача не розголошувати ві­домості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і які стали йому відомі у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків, поширюється не тільки на досудове розслідування, а й на судове провадження.

13. Відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або під час досудового розслідування, а також завідомо неправильний переклад тягнуть за собою кримінальну відповідальність (див. ст.ст. 385, 384 КК України).

Поиск по сайту: