Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх

1. Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:

1) ПОВНІ І всебічні ВІДОМОСТІ про особу неповнолітнього: ЙОГО ВЇІК (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, ін»„і соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при інди ^ідуалі- зації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За Н%ЯВНОСТІ даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з ПСЦХІЧНОЮ хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усв(|д0МЛЮ. вати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

3) умови життя та виховання неповнолітнього;

4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасники* кримінального правопорушення.

1. Коментована стаття доповнює положення ст. 91 КПК, встанеувлюючи додаткові обставини, що підлягають обов'язковому встановленню під час кримінального провадження щодо неповнолітніх. Невстановлення зазнач* ених обставин свідчить про істотну неповноту кримінального провадження.

Обставини, перелік яких надано в коментованій статті, пі^лягають обов'язковому дослідженню у судовому розгляді, у тому ЧИСЛІ І у ВИПа^ц^ передбачених ч. З ст. 349 КПК, якою регламентована можливість визнан;^я судом недоцільності певних доказів.

З метою з'ясування зазначених обставин належить допитувати я;^ свідків законних представників неповнолітніх, представників служби та міліц^ у справах дітей, представників підприємств, установ чи організацій, в яких Навчався або працював неповнолітній, та інших організацій.

Обставини, передбачені коментованою статтею, з'ясовуються й уМОви, що на час досудового чи судового провадження особа, яка вчинила кри:Фінальне правопорушення у неповнолітньому віці, досягла повноліття.

2. Вік неповнолітнього встановлюється за документами, в яких Зазначена дата його народження, - за паспортом чи свідоцтвом про народження, у р^ їх відсутності відповідні дані можна отримати із книги реєстрації актів іс^ивіЛьно- го стану, довідок органів внутрішніх справ за місцем реєстрації грома^ян> журналів обліку новонароджених тощо. У разі відсутності можливості всадовити вік неповнолітнього за документами призначається судово-медична експертиза (п. 4 ч. 2 ст. 242 КПК). При цьому днем народження вважається остаі|^нщ день року, зазначеного у висновку експерта. Якщо у цьому висновку визначмо максимальний і мінімальний вік, то днем народження слід вважати остац^дЩ день року народження, що відповідає мінімальному віку.

3. Для з'ясування стану здоров'я неповнолітнього мають бути допита»^ як свідки його батьки або особи, які їх замінюють (опікун, піклувальник), про те, чи не хворів неповнолітній тяжкими хворобами, чи немає у нього психічних або фізі^щих Вад, ЯКІ ЙОГО здібності ЩОДО ЛОГІЧНОГО мислення, ЧИ не відстає ВІН у розвитку ВІі^д ОДНОЛІТКІВ. Якщо неповнолітній перебував на обліку у зв'язку з психоневрологічним захворюванням або перебував у лікарні, слід витребувати відповідні медичні до^кумен-щ

У випадках, коли одержані дані свідчать про розумову відсталість непо- ниолітнього, не пов'язану з психічним розладом, необхідно з'ясовувати рівень Ного розумової відсталості в порівнянні з рівнем розвитку осіб такого ж віку. І Іідліток з розумовим відставанням має менший запас знань і уявлень. Потрібно також з'ясувати, рівню розвитку якого віку відповідає фактичний розвиток неповнолітнього.

4. У кожному випадку здійснення кримінального провадження щодо неповнолітнього необхідно перевіряти версію про підбурювання або співучасть дорослого.

Мають бути вжиті заходи до встановлення можливих фактів придбання батьками та іншими особами майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, катування чи розбещення неповнолітнього, втягнення його у пияцтво, вживання наркотиків тощо.

Поиск по сайту: