Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання

Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої ін­станції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представ­ник.

Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої ін­станції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касацій­ної скарги виправданого з мотивів його виправдання.

1. Суд касаційної інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 436 КПК має право змінити судові рішення суду першої або апеляційної інстанції. Оскільки за­коном для суду касаційної інстанції встановлені обмеження щодо можливості застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосу­вання суворішого покарання (посилення покарання), суд касаційної інстанції, змінюючи рішення, вправі: пом'якшити покарання, виключити додаткове по­карання, перекваліфікувати злочин на закон, що передбачає менш тяжке по­карання, тощо. Отже, суд касаційної інстанції може самостійно усунути пору­шення закону шляхом зміни відповідного рішення суду першої або апеляційної інстанцій, але така зміна не повинна погіршувати правове становище засудже­ного. Якщо суд касаційної інстанції встановить неправильне застосування за­кону України про кримінальну відповідальність, він разом з тим не має права збільшити розмір покарання, призначеного судом першої або/та апеляційної інстанції.

2. Суд касаційної інстанції, як загальне правило, не вправі скасувати су­дові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку із необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосу­вання суворішого покарання (посилення покарання), в інший спосіб погіршити становище засудженого, але обвинувальний вирок, ухвалений судом першої або апеляційної інстанцій, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції він може скасувати з названих підстав, якщо обгрунтовану ка­саційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник. Перелік осіб, які можуть подати касаційну скаргу з підстав необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосування суворішого пока­рання, є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає. Це означає, що касаційні скарги інших учасників процесу, подані з підстав необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, застосу­вання суворішого покарання, задоволенню в цій частині не підлягають за ви­значенням.

Суд касаційної інстанції розглядає скаргу потерпілого або його представ­ника лише в межах заявлених вимог, наприклад, якщо мова йде про неправильне визначення розміру заподіяної йому шкоди, але нічого не говориться в касацій­ній скарзі про необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення і застосування суворішого покарання, суд касаційної інстанції не вправі погіршити правове становище засудженого в сенсі міри покарання.

3. Перелік осіб, які можуть оскаржити виправдувальний вирок, включає в себе: прокурора, потерпілого та/або його представника, виправданого.

Виправданий може оскаржувати виправдувальний вирок лише щодо мо­тивів його виправдання. Прокурор, потерпілий, представник потерпілого мо­жуть оскаржувати виправдувальний вирок лише з підстав незаконності та/або необґрунтованості виправдання підсудного. Якщо в конкретному криміналь­ному провадженні було постановлено виправдувальний вирок щодо кількох підсудних, а касаційна скарга прокурора, потерпілого чи його представника з підстав незаконності та/або необґрунтованості виправдання подана лише щодо одного з таких підсудних, суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок щодо виправданих, стосовно яких касаційна скарга не подавалась. У випадку, якщо підсудного було засуджено за однією чи кількома статтями закону України про кримінальну відповідальність, а за іншими було виправдано, рішення суду першої та/або апеляційної інстанції не можуть бути скасовані судом касаційної інстанції в частині виправдання, якщо касаційна скарга подана лише щодо обвинувальної частини такого рішення.

4. Законом чітко визначено підстави для винесення виправдувального ви­року (ч. 1 і 3 ст. 373 КПК). Оскільки суд касаційної інстанції має право змінювати оскаржувані в касаційному порядку рішення, він в інтересах виправданого може змінити підстави виправдувального вироку з огляду на фактичні обставини спра­ви. При цьому така зміна рішення може бути: 1) на підставі касаційної скарги ви­правданого; 2) за власною ініціативою суду, з урахуванням права суду касаційної інстанції вийти за межі вимог касаційної скарги (ч. 2 ст. 433 КПК).

Поиск по сайту: