Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен зна­чний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове прова­дження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про при­значення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, су­довий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

1. КПК 1960 р. не мав положення про запасного суддю, однак мав схоже за своїм змістом положення про запасного народного засідателя, який викликався для можливої участі у справі, для розгляду якої необхідний значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового процесу.

2. Запасний суддя призначається для можливої участі у справі, для роз­гляду якої потрібен значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового розгляду. Питання про необхідність призначення запасного судді вирішується судом, який буде здійснювати судове провадження під час призначення підго­товчого судового засідання і вирішення питання про виклик учасників судового провадження (ч. 1 ст. 314 КПК) з огляду на обсяг конкретної справи, кількість обвинувачених, потерпілих, свідків та інших обставин, які вказують на те, що розгляд справи буде тривалим. Про призначення запасного судді обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання.

3. Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підго­товчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначено­му запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

Про заміну судді та про причини такої заміни обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання. Після проведення заміни судовий розгляд продо­вжується і закінчується у новому складі суддів.

Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесу­альних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усу­ваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального про­вадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для за­безпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово (див. п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіально­му розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повно­важення, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасника­ми кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процеду­ри, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокре­ма, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання про­цесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

2. Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достат­ньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій голо­вуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

3. У нарадчій кімнаті під час обговорення результатів розгляду криміналь­ного провадження головуючий повинен забезпечити вільний обмін думками, а при заключному голосуванні за судове рішення він має голосувати останнім, щоб його авторитет керівника ніяк не впливав на волевиявлення суддів (див. ч. 2 ст. 375 КПК).

4. За процедурою судового розгляду головуючий повинен проголосити судове рішення (вирок або ухвалу), роз'яснити учасникам суть цього рішення на їхні мож­ливості щодо його оскарження в передбаченому законом порядку (див. ст. 376 КПК).

Поиск по сайту: