Глава 41

Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв,

Консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком Україна, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні

Стаття 519. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій

1. Службовими особами, уповноваженими на вчинення процесуальних дій, є:

1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України - у разі вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном;

Капітан судна України - у разі вчинення кримінального правопорушення на повітрішому, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітан судна України зобов'язаний призначити іншу службову особу, уповноважену на вчинення процесуальних дій, якщо він є потер-пілим внаслідок вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Службові особи, які здійснювали процесуальні дії, залучаються як свідки до кримінального провадження після його продовження на території України. Вони зобов'язуються надавати пояснення слідчому, прокурору щодо проведених процесуальних дій.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 4, що встановлює дію Кодексу у просторі, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованому в Україні,

Дія Кримінального процесуального кодексу України поширюється на зазначені території та судні відповідно до КПК та міжнародних угод, що визначають їх правовий статус або встановлюють юрисдикцію держави приналежності. Зокрема, Віденська, конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р., Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р., Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1959 р., Конвенція про умови реєстрації суден від 7 лютого 1986 р., Конвенція про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна від 14 вересня 1963 р. тощо.

Поширення дії кримінального процесуального законодавства на зазначені уст анови, судна зумовлює необхідність організації досудового розслідування у випадку вчинення на їх території кримінального правопорушення, в тому числі низначення суб'єктів, уповноважених його здійснювати.

2. Коментована стаття визначає коло суб'єктів, які відповідно до положень ч. 2 ст. 4 КПК уповноважені здійснювати провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном - це їх керівники, а на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні - їх капітани.

3. Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб. Відповідно до п. 4 Положення про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженого Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 р., його главою може бути посол, посланник, або повірений у справах. Консульські установи України за кордоном - генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства. Консульські установи очолюються відповідно генеральними консулами, консулами, віце-консулами, консульськими агентами.

Порядок державної реєстрації суден, їх приписки, підняття на них Державного прапору України, нанесення розпізнавальних знаків нашої держави регулюється Повітряним кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства України та іншими нормативними актами у сфері транспорту. Зокрема, відповідно до ст. 33 Кодексу торговельного мореплавства України судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором. Відповідно особи, яким згідно з чинним законодавством доручено керування повітряними суднами - їх командири, а морськими чи річковими суднами - їх капітани, уповноважені на проведення процесуальних дій у разі вчинення кримінального правопорушення на суднах, що перебувають за межами України і якими вони управляють.

4. Об'єктивність і неупередженість керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітана, командира судна України при вчиненні процесуальних дій є необхідною передумовою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Тому КПК передбачає, що у випадку, якщо зазначені особи є потерпілими внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вони зобов'язані призначити іншу службову особу, вповноважену на вчинення процесуальних дій. Це можуть бути помічники або інші особи з начальницького складу екіпажу. Прийняття такого рішення в межах компетенції органу досудового розслідування повинно бути оформлено відповідно до вимог ст. 110 КПК шляхом прийняття постанови про призначення особи для вчинення процесуальних дій.

5. Частина 3 коментованої статті передбачає обов'язкове залучення як свідків до участі у кримінальному провадженні осіб, що вчиняли процесуальні дії за межами території України. Необхідність їх допиту обумовлена потребою перевірки допустимості доказів, отриманих цими особами під час вчинення процесуальних дій за межами території України, відповідно до вимог ст.ст. 86-88 КПК. Такий допит повинен бути проведений одразу після передачі матеріалів кримінального провадження до відповідного органу досудового розслідування на території України. Під час допиту в обов'язковому порядку з'ясовуються питання щодо обставини проведення процесуальних дій за межами України, отриманих результатів, а також питання, необхідні для з'ясування відповідно до ст. 91 КПК.

Стаття 520. Процесуальні дії під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні

Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, зобов'язані негайно провести необхідні процесуальні дії після того, як із заяви, повідомлення, самостійного виявлення або з іншого джерела їм стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва, консульської установи України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

2. Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, уповноважені на:

1) застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна, здійснення законного затримання особи в порядку, передбаченому цим Кодексом;

Проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді обшуку житла чи іншого володіння особи і особистого обшуку без ухвали суду, огляду місця вчинення кримінального правопорушення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Процесуальні дії під час кримінального провадження, що проводиться згідно з цією статтею, докладно описуються у відповідних процесуальних документах, а також фіксуються за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, коли таке фіксування неможливе з технічних причин.

1. У разі отримання заяви, повідомлення, самостійного виявлення або встановлення з іншого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва, консульської установи України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, службові особи, передбачені ч. 1 ст. 519 КПК, зобов'язані негайно провести необхідні процесуальні дії: зафіксувати факт початку досудового розслідування відповідно до вимог ст. 214 КПК та провести необхідні для вирішення завдань кримінального провадження дії, передбачені ч. 2 коментованої статті.

Відомості про кримінальне правопорушення, вчинене на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, та початок досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості, зокрема, після прибуття судна на територію України, встановлення зв'язку з органом досудового розслідування, прокурором, до компетенції якого відноситься внесення відомостей щодо виявленого злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2. Службові особи, перелічені в ч. 1 ст. 519 КПК, наділені правом тимчасового вилучення майна в порядку, передбаченому ст.ст. 167-168 КПК, здійснення законного затримання особи з дотриманням вимог ст.ст. 207 та 208 КПК, проведення слідчих (розшукових) дій - обшуку житла чи іншого володіння особи, особистого обшуку без ухвали суду в порядку, визначеному ст.ст. 223, 234 та 236 КПК, а також огляду місця вчинення кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. 237 КПК.

3. У КПК визначений вичерпний перелік процесуальних та слідчих дій, що можуть проводитися зазначеними службовими особами за межами території України, який не підлягає поширювальному тлумаченню. Проведення інших процесуальних та слідчих дій може бути розцінено як порушення законодавства, а докази, отримані під час їх проведення, недопустимими відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК.

4. Фіксація фактів проведення процесуальних дій, наведених у ч. 2 ст. 520 КПК, здійснюється шляхом складання протоколу та додатків до нього з дотриманням вимог ст.ст. 103, 104, 105, 106, 107 та статей, що прямо регламентують порядок проведення цих дій (ст.ст. 167, 168, 207, 208, 223, 234, 236, 237 КПК) з обов'язковим використанням технічних засобів фіксування кримінального провадження. До причин, за яких фіксування за допомогою технічних засобів може не здійснюватись, слід віднести відсутність таких засобів на судні і неможливість їх отримання в законному порядку, їх несправність тощо.

Поиск по сайту: