Стаття 358. Дослідження документів

1. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвід­чені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити від­повідну експертизу цього документа.

1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових зна­ків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як докази фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Документи є процесуальним джерелом доказів. У кримінальному провадженні лише той документ відповідає вимогам належності, якщо він прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. ст. 91 КПК), та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недосто- вірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

2. До документів, за умови наявності в них відомостей, що встановлю­ються під час кримінального провадження, належать: а) протоколи слідчих (розшукових) дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за до­помогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; б) матеріали фото­зйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі елек­тронні); в) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; г) висновки ревізій та акти перевірок; г) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про проти­правні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

3. Всі ці документи за рішенням суду повинні бути долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки в них викладені і посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального прова­дження.

4. За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження документи повинні бути оголошені в судовому засіданні та пред'явлені для озна­йомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності іншим учас­никам кримінального провадження в будь-який момент судового розгляду. До­кумент може оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи.

5. Сторони кримінального провадження, потерпілий зобов'язані на­дати суду оригінал документа. Наданий стороною документ спочатку пред'являється для ознайомлення іншій стороні, яка повинна висловити своє ставлення стосовно необхідності долучення його до матеріалів провадження, і тільки після цього допустимо його огляд та оголошення. У випадках, коли це особисті документи - паспорт, свідоцтво, водійські права тощо, до справи до­лучаються їх копії. Якщо суду надано дублікат документа, який виготовлений таким само способом, як і його оригінал, суд може визнати його як оригінал документа.

6. Якщо документ є великим за своїм обсягом, що може створити відпо­відні незручності у його дослідженні під час судового розгляду, сторона кримі­нального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції та узагальнення цих документів. У разі необхідності на вимогу суду зобов'язані надати документ у повному обсязі. Під час дослідження документа він може бути оголошений повністю або частково, залежно від обставин, які на той мо­мент досліджуються у судовому провадженні або на що вказує учасник судо­вого засідання.

7. У разі виникнення потреби, у зв'язку з дослідженням документів, мо­жуть бути допитані свідки, потерпілий та обвинувачений, а також поставлені відповідні запитання свідкам, експертам та спеціалістам.

8. Недопустимим є посилання у вироку на документ, який не досліджував­ся під час судового розгляду.

9. Якщо під час судового розгляду виникнуть сумніви у достовірності доку­мента, який долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, що бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлен­ня, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів. У разі встановлення очевидної недопустимості цього доказу суд визнає його недопустимим і виключає із числа доказів, продовжуючи вирішу­вати справу на підставі інших доказів. В разі наявності сумнів у достовірності документа суд може призначити відповідну експертизу цього документа.

10. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для досліджен­ня сторонами кримінального провадження документів, інформація на яких за­фіксована за допомогою технічних засобів.

Поиск по сайту: