Кримінальне провадження на підставі угод

1. Глава 35 Розділу VI «Особливі порядки кримінального провадження» нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК) вводить ще одну новелу в кримінальний процес України, а саме: кримінальне провадження на підставі угод. При цьому виділяються два види угод - про визнання винуватості та про примирення. Внесення такої консенсуальної процедури провадження по кримінальних справах до нового Кодексу не є несподіванкою. Передусім такі зміни пов'язані з більшим спрямуванням Кодексу на розвиток процесу в напрямі його гуманізації, забезпечення змагальності та рівності сторін, а також втілення у кримінальний процес ідей відновного правосуддя через інститут примирення сторін.

2. Також введення інституту угод відображає напрям розвитку кримінального процесу України щодо його подальшого скорочення і спрощення. Новий КПК суттєво доповнює та змінює інститути спрощеного та скороченого провадження, раніше відомі українському кримінальному процесу та закріплені в КПК України 1960 р. Зокрема, це стосується таких положень щодо скорочення і спрощення провадження у кримінальних справах, як протокольної форми до- судової підготовки матеріалів, положень про примирення потерпілого із особою, що вчинила злочин (підсудним), що, як наслідок, призводять до відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття суддею (ч. 1 ст. 27, ст. 251, ч. З ст. 282 КПК 1960 р), положень про примирення обвинуваченого з потерпілим (ст. 8 КПК 1960 р.), а також можливості для суду не проводити судове слідство, обмежившись лише допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні (ст.ст. 299, 301і КПК 1960 р.).

3. Практичне введення інституту угод до кримінального процесу України співпадає за своїми завданнями з конституційними засадами здійснення правосуддя, передбаченими ст. 129 Конституції України (зокрема, законністю, забезпеченням доведеності винуватості та змагальності сторін), та завданнями кримінального правосуддя відповідно до положень нового КПК. Зокрема, ст. 2 нового Кодексу передбачає такі завдання, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень (маючи на увазі також і превентивну мету), забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування і судового розгляду (зокрема, йдеться і про скорочення та спрощення процедур розгляду кримінальних справ), а також забезпечення пропорційності та обґрунтованості процесуальних дій щодо учасників процесу, застосування належної правової процедури (шляхом дотримання принципів верховенства права, законності та доступу до правосуддя). Отже, на відміну від КПК 1960 р., завдання кримінального судочинства містять нові завдання, що повніше відповідають конституційним положенням здійснення правосуддя, реаліям сучасності та розвитку суспільних та правових відносин в Україні.

4. Слід зазначити, що сам по собі інститут скороченого та спрощеного розгляду кримінальних справ не новий для європейського правового простору. Угоди є також характерними для кримінального процесу держав загального права (Англії та США). Найчастіше вони укладаються сторонами на ранніх стадіях процесу, наприклад, на стадії попереднього слухання кримінальної справи під час попереднього представлення доказів сторонами та їх попереднього оцінювання з точки зору їх достатньості для винесення рішення про віддання обвинуваченого до суду. Її аналоги існують також і в системах континентального права (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Голландія, Швеція тощо). Сутність угод полягає в тому, що обвинувач та обвинувачений досягають певної домовленості стосовно пред'явлення офіційного обвинувачення щодо конкретного кримінально караного діяння в обмін на певні «знижки» у застосовному кримінальному покаранні. Сутність такої домовленості між прокурором та обвинуваченим полягає у досягненні врегулювання правових відносин, що склалися у справі, не доводячи її до повного судового розгляду. Такі процедури існують і ефективно використовуються передусім з метою забезпечення процесуальної економії та економії ресурсів системи кримінального правосуддя у більшості країн Європи. Зокрема, принципи застосування таких процедур, як угода про примирення та угода про визнання винуватості висвітлені в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К.(87)18 щодо спрощення кримі-нального правосуддя від 17 вересня 1987 р (надалі - Рекомендація). Такі процедури загалом застосовуються щодо кримінальних правопорушень невеликої тяжкості і їх основною метою знову ж таки є заохочення ширшого застосування процедур розгляду кримінальних справ, які вимагають менше фінансово-економічних витрат та зменшення навантаження на суди та правоохоронні органи, тобто основна мета застосування таких спрощених та скорочених процедур - це вивільнення ресурсів системи кримінального правосуддя для зосередження на розгляді більш складних, нагальних, важливих для суспільства, резонансних з публічної точки зору та з погляду мети здійснення правосуддя злочинів та правопорушень.

5. Таким чином, йдеться про застосування спрощених та скорочених процедур, зокрема, у вигляді угод щодо злочинів невеликої тяжкості, проступків, справ про адміністративні правопорушення, які не мають ознак великої суспільної небезпеки або не є тяжкими та не заподіяли великої шкоди потерпілим або загалом існуючим суспільним відносинам. Рекомендація Комітету Міністрів є найбільш актуальною для вивчення та запозичення в Україні, особливо з точки зору практичного застосування нових положень КПК стосовно угоди про примирення сторін та угоди про визнання винуватості. Застосування угод є нагальним і у зв'язку зі зростанням кількості кримінальних справ, які щороку розглядаються українськими судами, а також рішень Європейського суду з прав людини стосовно порушення розумних строків провадження у кримінальних справах.

Поиск по сайту: