Стаття 549. Зберігання та передання речових доказів і документів

Речові докази і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту (доручення, клопотання) компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, зберігаються в порядку, встановленому цим Кодексом для зберігання речових доказів та документів, і після закінчення кримінального провадження повертаються запитуваній стороні, якщо не було досягнуто домовленості про інше.

Під час передання компетентному органу запитуючої сторони речових доказів і документів на виконання запиту (доручення, клопотання) у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитися від вимоги їх повернення в Україну після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.

1. У коментованій статті закріплено важливу гарантію міжнародного співробітництва, яка забезпечує збереження речових доказів і документів, переданих однією державою іншій у процесі надання міжнародної правової допомоги. Відповідальними за збереження речових доказів та документів є ті органи, які володіють цими речами в процесі здійснення міжнародної правової допомоги.

За загальним правилом речові докази та інші документи підлягають поверненню після закінчення кримінального провадження. Водночас, окремими домовленостями може бути врегульовано інший порядок та строки повернення речових доказів та документів, використаних у межах кримінального провадження.

2. Частиною другою цієї статті встановлено, що компетентний орган під час передання речових доказів і документів може відмовитися від вимоги їх повернення в Україну за умови, якщо на території України: а) відсутня потреба в їх використанні для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні; б) відсутні правомірні вимоги третіх осіб на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається в суді. Водночас, наявність зазначених обставин або однієї з них унеможливлює відмову компетентного органу України від вимоги про повернення речових доказів та документів в Україну.

Стаття 550. Доказова сила офіційних документів

Документи, які направляються у зв'язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.

Поиск по сайту: