Стаття 174. Скасування арешту майна

1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасу­вання арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час до- судового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухва­лою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судово­го провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захис­ника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

1. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за кло­потанням якої було арештовано майно.

2. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримі­нального провадження скасовує арешт майна.

3. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуєть­ся судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом пока­рання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

1. Арешт майна має бути скасованим, якщо відпали підстави його засто­сування, або арешт було накладено необгрунтовано. Питання про скасування арешту майна розглядається на підставі клопотання підозрюваного, обвинува­ченого, їх захисника, законного представника, інших власників або володільців майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Непри­буття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК), а питання про майно, яке було вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна (ч. 2 ст. 172 КПК).

2. Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумови­ти такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального ко­дексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіс­кації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; встановлення обставин, які свідчать, що майно, на яке накладено арешт, не від­повідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК; помилкове накладення аре­шту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

3. Клопотання про скасування арешту майна має бути розглянуто під час досудового розслідування слідчим суддею, а під час судового провадження - судом у строк не пізніше трьох днів після його надходження. Особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно, повідомля­ється про час та місце розгляду. Зміст повідомлення має відповідати вимогам, визначеним у ст. 112 КПК.

4. Рішення про скасування арешту майна може прийняти прокурор при закритті кримінального провадження повністю або в тій «астиві обвинува­чення, в межах якого був накладений арешт на майно. Підстави закриття кримінального провадження визначені в ст. 284 КПК. Ураховуючи те, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, підозрюваним протягом 10 днів з момен­ту прийняття цього рішення (ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК), то рішення про ска­сування арешту майна має бути виконано після вступу в силу рішення про закриття провадження, тобто по закінченні 10-денного строку з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження і повідо­млення про це зацікавлених осіб.

5. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвину­ваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у вигляді конфіскації майна, залишення цивільного позову без роз­гляду або відмови в цивільному позові. Суд відмовляє в цивільному позові у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. Цивіль­ний позов залишається без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його не­причетності до вчинення кримінального правопорушення; якщо в судове за­сідання не прибув цивільний позивач чи його представник (ч. 2 та 3 ст. 129, ч. 1 ст. 326 КПК). Якщо цивільний позов залишено без розгляду, то особа має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства(ч. 7 ст. 128 КПК). У таких випадках питання про арешт майна вирішується в порядку цивільного судочинства.

6. Арешт може бути скасовано як повністю, так і стосовно конкрет­ного майна (його певної частини). Для цього за наявності певних підстав можливо виділити частину майна з арешту (наприклад, суму відшкодова­ної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням). У разі скасування арешту на окремі види майна (нерухомість, автотранспортні засоби, цінні папери, банківські вклади) копію ухвали слідчого судді чи суду про ска­сування арешту необхідно направляти у відповідні органи і установи, що інформувались про арешт цього майна. Повернення майна, звільненого від арешту, доцільно оформляти протоколом повернення майна, який варто складати у трьох примірниках, один з яких вручати власнику майна, другий - особі, що здійснювала зберігання майна, третій - долучати до матеріалів кримінального провадження.

Поиск по сайту: