Інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик

1. До переліку причин неприбуття особи на виклик, які вважаються по­важними, належать: затримання, тримання під вартою або відбування покаран­ня; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови не­можливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик.

До інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, можна віднести: виклик такої особи у цей само час до суду; термінове відрядження; наявність в особи малолітніх дітей, що унеможливлює їх зали­шення на час виклику або неможливість залишити без догляду тяжко хворого члена родини (коли за ним більше нікому доглядати) тощо.

2. Для підтвердження наявності поважних причин неприбуття особи за викликом на вимогу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду можуть бути представлені відповідні документи. Несвоєчасність одержання учасником кримінального провадження повістки чи невручення її посвідчується відміт­кою на повістці чи поясненням особи, в обов'язки якої входило її вручення, а також представленням конверта з поштовим штемпелем, де вказана відпо­відна дата.

Наявність в особи, що підлягає виклику, хвороби, яка позбавляє її можли­вості з'явитись за викликом слідчого, прокурора, судді, повинна бути підтвер­джена довідкою чи іншим документом медичної установи.

Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик

1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивіль­ний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку виклика­ний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накла­дається грошове стягнення у розмірі:

від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку не­прибуття на виклик слідчого, прокурора;

від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку непри­буття на виклик слідчого судді, суду.

2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підо­зрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідаль­ність, встановлену законом.

2. Розмір грошового стягнення, визначеного у КПК, залежить від статусу службової особи, яка проводила виклик. Неприбуття підозрюваного, обвину­ваченого, свідка, потерпілого, цивільного відповідача на виклик слідчого, про­курора тягне за собою накладення грошового стягнення від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а нез'явлення за викликом слідчого судді, суду - від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

3. Крім того, неприбуття до слідчого, прокурора, судді за викликом без поважних причин, до підозрюваного, обвинуваченого або до свідка може бути застосовано привід (див. коментар до ст. 140 КПК).

За злісне ухилення від явки свідок та потерпілий несе відповідальність, встановлену законом: відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ^[3] Кодексу України про адміністративні правопорушення це тягне за собою накладення судом штрафу від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Поиск по сайту: