Стаття 61. Цивільний позивач

І. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпеч­ним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небез­печним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.

2. Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по­дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

3. Цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені цим Кодек­сом для потерпілого, в частині, іцо стосуються цивільного позову, а також мас право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до ви­далення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивіль­ний повивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кри­мінальному провадженні, іцо стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформу­вання га надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

1. Існування у кримінальному провадженні таких його учасників, як ци­вільний позивач і цивільний відповідач, пов’язане з передбаченою КПК мож­ливістю фізичної чи юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової (а фізичній - і моральної) шкоди, заявити цивільний позов у кримінальному провадженні аж до початку судового розгляду. Про підстави та порядок заявления цивільного позову у кримінальному провадженні див. ст. 128 КІ1К.

2. Підставою для залучення до кримінального провадження фізичної осо­би як цивільного позивача с дані про те, що їй кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а для залучення як цивільного позивача юридичної особи - дані про за­вдання їй майнової шкоди.

Обов’язковим законним приводом для прийняття рішення про залучення до кримінального провадження цивільного позивача є цивільний позов (позовна за­ява) до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрювано­го, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Винесення слідчим, прокурором постанови, а слідчим суддею чи судом ухвали про залучення особи до провадження як цивільного позивача К1ІК не передбачає. Процесуального статусу цивільного позивача особа набуває з мо­менту подання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду позовної заяви.

3. Про права та обов’язки потерпілого, які має й цивільний позивач у час­тині цивільного позову, див. ст. 56 КПК.

4. Важливими спеціальними правами цивільного позивача є право підтри­мувати позов і відмовлятися від позову аж до видалення суду до нарадчої кімнаги. У нарадчій кімнаті суд вирішує питання, які стосуються обвинувачення і заявленого цивільного позову (див. ст. 368 КПК).

5. Загальне право потерпілого, відповідно і цивільного позивача, одержу вати копії процесуальних документів конкретизується статтями КПК, які не предбачають обов’язкове вручення (або надіслання) йому особою, яка здійснює процесуальну дію, копії певного процесуального документа: копії постанов про зупинення і про відновлення досудового розслідування надсилаються слідчим (ч І с і. 280 і ч. І ст. 282 КПК); копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування вручаються прокурором (ст. 293 КПК); копії постанов слідчого і прокурора про закриття кримінального провадження надсилаються відповідно слідчим або прокурором (ч. 5 ст. 284 КІІК).

Про поняття та зміст повідомлення у кримінальному провадженні див. ст. 111- 112 КПК.

Поиск по сайту: