Зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою

1. Оскільки більшу частину часу неповнолітній живе і виховується вдома і у закладах освіти, під час провадження у справі слід з'ясувати: по-перше, у яких матеріальних, побутових умовах живе і виховується неповнолітній; як ставляться до виконання своїх обов'язків з виховання неповнолітнього його батьки; чи не ведуть батьки антисоціальний спосіб життя; в яких стосунках перебуває неповнолітній зі своїми батьками; якою є психологічна обстановка в сім'ї; чи не застосовується в сім'ї насильство щодо неповнолітнього тощо; по-друге, в якому закладі освіти навчається неповнолітній; чому саме в цьому закладі він навчається; яким чином характеризується класний керівник неповнолітнього; чи створені у закладі освіти умови для навчання, виховання та творчого розвитку особистості учнів тощо.

2. До матеріалів провадження щодо неповнолітніх доцільно долучити характеристики зі школи, іншого навчального закладу, з місця проживання, роботи, а також довідки з міліції у справах дітей і служби у справах дітей про те, чи перебував неповнолітній на обліку, коли і за які правопорушення його взяли на облік, коли служба у справах дітей його справу розглядала, чи притягувався він до адміністративної відповідальності тощо.

3. Під час кримінального провадження слід з'ясувати умови життя і виховання неповнолітнього, тобто встановити факти щодо сімейно-побутових умов, його контактів з іншими людьми. Це допомагає виявити безпосередні причини, які спонукали неповнолітнього до вчинення злочину, і дійти висновку, чи злочин є випадковим, чи він зумовлений причинами, які необхідно усунути. Напружені стосунки між батьками негативно впливають на його виховання та поведінку. Судова практика свідчить, що у сім'ї, в якій неповнолітній був свідком пияцтва, злослів'я, бійок між батьками, він засвоює такі ж принципи поведінки і надалі сам починає так ставитися до інших. Дані про такі факти повинні бути враховані судом під час призначення неповнолітньому покарання або обрання до нього примусових заходів виховного характеру.

Стаття 488. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.

Законні представники викликаються в судове засідання. їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.

У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.

Про обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини див. ст. 150 Сімейного кодексу України.

Суди зобов'язані повідомляти про час і місце розгляду справи законних представників неповнолітнього обвинуваченого, службу та міліцію у справах дітей, підприємство, установу чи організацію, в яких він навчався або працював. Невиконання цих вимог закону є порушенням права на захист неповнолітнього обвинуваченого і може бути підставою для скасування вироку. У разі потреби суд вправі про час і місце розгляду справи неповнолітнього обвинуваченого повідомити й інші організації.

Якщо в обвинуваченого немає батьків, опікунів і піклувальників, суд повинен викликати як законного представника неповнолітнього представника органу опіки і піклування. Ці особи можуть залучатись як законні представники неповнолітнього й у випадках, коли участь у справі батьків неповнолітнього може завдати шкоди його інтересам.

Поиск по сайту: