Загальні положення судового розгляду. Стаття318.Строки і загальний порядок судового розгляду

Стаття318. Строки і загальний порядок судового розгляду

1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом ро­зумного строку.

2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учас­ники кримінального провадження.

3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному примі­щенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

1. Під розумним строком судового розгляду закон розуміє розгляд спра­ви судом протягом часу, необхідного для виконання завдань кримінального судочинства, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, аби кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожно­го учасника кримінального провадження була застосована належна право­ва процедура (див. ст. 2 КПК/ Отже, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Встановлення законодавцем вимоги проведення судового розгляду про­тягом розумного строку зумовлено характером кримінальної процесуальної діяльності, яка дуже часто пов'язана з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Такі обмеження здійснюються шляхом застосу­вання до учасників кримінального провадження заходів, зокрема запобіжних, передбачених у ст. 131 КПК (наприклад, тимчасове обмеження у користуван­ні спеціальним правом, тимчасове відсторонення від посади, домашній арешт, тримання під вартою тощо). У ч. 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покла­дається на суд. Про розумність строків провадження у кримінальній справі та критерії для визначення розумності строків див. коментар до ст. 28 КПК.

Початок перебігу строку, протягом якого має бути проведений і заверше­ний судовий розгляд, розпочинається з моменту отримання судом обвинуваль­ного акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 291 КПК) і закінчується з набранням вироком, ухвалою суду законної сили.

2. Вимога закону про обов'язкову участь сторін кримінального проваджен­ня є додатковою гарантією захисту прав учасників кримінального провадження. Так, обов'язкова участь обвинуваченого під час судового розгляду дозволяє суду з'ясувати ті питання, які бс₅ обвинуваченого перевірити важко: питання, пов'язані зі встановленням особи обвинуваченого, обставини, що виключають проваджен­ня у справі, обставини, які мають значення при вирішенні питання про покарання.

У передбачених законом випадках, судовий розгляд у судовому засіданні може бути проведений 6Є5 деяких учасників кримінального провадження (див. ст.ст. 323-327 КПК), однак у будь-якому випадку воно не може бути проведене без участі судді (суду), обвинуваченого, прокурора та захисника у криміналь­ному провадженні, де участь захисника є обов'язковою. У випадку, якщо захис­ник не має можливості безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, судове провадження може здій­снюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) за правилами, визначеними ст. 336 КПК.

3. Для забезпечення участі осіб у судові засідання законом передбачений осо­бливий порядок здійснення судового виклику осіб, участь яких є обов'язковою. Суд викликає учасників судового провадження шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою з обов'язковим додер­жанням інших правил здійснення виклику, передбачених КПК (див. ст.ст. 135— 137 КПК). У ст. 138 КЩ встановлено перелік випадків (обставин), які визна­ються поважними причинами неприбуття особи за викликом.

4. У передбачених законом випадках окремі процесуальні дії можуть вчи­нятись поза межами приміщення суду. До таких дій, зокрема, відносяться: до­пит свідка, потерпілого (див ч,9 _Ст. 352 і ч. 2 ст. 353 КПК), огляд речових доказів, які не можна д«ставити в судове засідання (див. ч. 2 ст. 3.57 КПК), огляд певного місця (дм, _СТ- 361 КПК) тощо. Вимоги щодо оформлення залу судового засідання визначені КПК та іншими нормативно-правовими актами. Новелою є вимога законодавця провести заміну у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, що відокремлюють підсудних від складу суду і присут­ніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла (див. абз. 5 п. 2 ч. 21 перехідних положень КДС).

Поиск по сайту: