|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. 3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу. 1. Коментована стаття визначає можливість та загальний порядок залучення експерта сторонами кримінального провадження. Перша частина містить принципові положення, які обумовлюють порядок залучення експерта стороною обвинувачення. Проведення судової експертизи - це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену кримінальним процесуальним законом форму одержання нових знань, що мають значення для справи, за допомогою проведення досліджень особами зі спеціальними знаннями в галузях науки, техніки, мистецтва тощо. Процесуальну форму цієї слідчої дії визначають закріплені в законі положення, що передбачають умови й процедури залучення спеціалістів для її проведення. Призначення експертизи віднесено на розсуд слідчого, прокурора, слідчого судді (крім випадків, коли процесуальні особи зобов'язані звернутися до експерта для проведення експертизи), який приймає рішення виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, необхідності застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань і неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом. Таке рішення може бути прийнятим слідчим, прокурором не лише за їх ініціативою, а й за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. 2. У ч. 2 коментованої статті надано право захисту самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, зокрема обов'язкової. Щодо останньої, то вона буває судово-медичною або судово-психіатричною чи комплексною судово-медичною та психіатричною. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», змін до якого не внесено, судово-медичні та судово-психіатричні експертизи проводяться виключно державними спеціалізованими установами, але це не заважає їх проведенню за дорученням захисту на договірних умовах. Крім того, сторона захисту може клопотати перед особою, що здійснює кримінальне провадження, про залучення експертів і призначення експертизи. 3. Залучаючи експерта для проведення експертизи, слідчий, прокурор повинен дотримуватися такої процедури: визначити юридичні та фактичні підстави, а також обрати момент призначення експертизи; вибрати експерта та з'ясувати необхідні дані щодо його спеціальності та компетентності; визначити установу, в якій повинна бути проведена судова експертиза і в якій є відповідні спеціалісти; сформулювати питання, що підлягають вирішенню експертами; скласти постанову про призначення експертизи з вказівкою часу й місця її проведення; підготувати для дослідження матеріали (об'єкти) та зразки для порівняльного дослідження; відібрати, належним чином упакувати й надати у розпорядження експерта матеріали кримінального провадження, які необхідні для проведення дослідження. При залученні експерта на слідчого, прокурора покладається обов'язок з'ясування необхідних даних щодо спеціальності та компетенції експерта. Ці дані встановлюються під час бесіди з ймовірним експертом та з'ясування питання про те, чи не зацікавлений він у вирішенні кримінального провадження, при вивченні документів, що засвідчують його особу, а також підтверджують освіту, спеціалізацію, стаж наукової, практичної та експертної роботи, місце роботи, посаду, яку він займає тощо. Дані щодо спеціальності та компетенції експерта, який є співробітником експертної установи, встановлюються його керівником та відображаються в окремій довідці або у висновку експерта. 4. Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Сторона захисту, відповідно до ч. З ст. 42 КПК, має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази. Підозрюваному, обвинуваченому та їхнім захисникам надано право самостійно вирішувати питання про необхідність проведення судової експертизи й надано можливість реалізувати це право. 5. Сторона захисту може звернутися з клопотанням до слідчого судді про залучення експерта. Відповідно до ч. 2 ст. 244 КПК у клопотанні зазначається: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |