Стаття 405. Апеляційний розгляд

1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбаче­них цією главою.

2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодек­су, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового прова­дження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

3. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій нада­сться слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам су­дового провадження.

4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального проваджен­ня не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідо­мили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгля­ді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляцій­ної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.

5. Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстан­ції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

1. Виклик осіб у суд апеляційної інстанції для здійснення апеляційного розгляду здійснюється під час направлення суддею-доповідачем учасникам кримінального провадження ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду відповідно до положень ч. З ст. 401 КПК.

2. У суді апеляційної інстанції діють загальні правила судового розгляду з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК. Саме тому коментована стаття формулює лише певні особливості апеляційного розгляду її порівнянні з судовим розглядом судом першої інстанції.

3. Згідно з ч. 2 цієї статті КПК апеляційний розгляд розпочинається відкриттям головуючим судового засідання і оголошенням про розгляд відповідного кримінального провадження. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи. Винятком є випадки, коли суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 401 КПК, визнав явку певної особи обов'язковою або учасник процесу не з'явився з поважної причини.

4. Секретар судового засідання має повідомити учасників провадження про здійснення повного фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів, а також про умови фіксування судового засідання.

5. Після виконання зазначених у ст.ст. 342, 343 КПК дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокуро­ра, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря су­дового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Питання про відвід вирішуєть­ся судом згідно зі ст.ст. 75-81 КПК.

6. Після вирішення питання про відвід окремих учасників кримінально­го провадження судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь в апе­ляційному розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь в апеля­ційному розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

7. У випадку виклику та явки свідків в судове засідання перед початком апеляційного розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

8. Головуючий опитує, чи мають особи, які беруть участь в апеляційному роз­гляді, клопотання, і роз'яснює, що клопотання можуть стасуватися тільки тієї час­тини вироку, яка оскаржена в апеляційному порядку. Особа, що подала клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин необхідно виконати ті або інші дії (викликати нових свідків або інших осіб, витребувати і приєднати до справи нові докази). Клопотання, заявлені учасниками апеляційного розгляду, розглядаються в порядку, передбаченому ст. 350 КПК. Рішення по клопотаннях, винесені у нарадчій кімнаті, оформляються ухвалою. Рішення, прийняті на місці, оголошуються негайно.

9. Після вирішення заявлених клопотань суддя-доповідач у необхідно­му обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали, після чого переходить до дослідження доказів.

10. Судовий розгляд проводиться тільки стосовно тієї частини судового рішення, законність і обгрунтованість якої оскаржується в апеляції. При визна­ченні обсягу судового розгляду під час апеляційного розгляду необхідно врахо­вувати положення ст. 404 КПК.

11. В апеляційній інстанції судовий розгляд проводиться за правилами глави 28 КПК, яка регламентує порядок проведення судового розгляду судом першої інстанції. Водночас, особливістю апеляційного розгляду є те, що для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження. За винятком цього правила судові дебати в апеляційному суді проводяться відповідно до вимог ст. 364 КПК. У дебатах беруть участь особи, що подали апеляції, та інші учасники судового розгляду, присутні у залі судового засідання.

12. Промови осіб, що виступають у судових дебатах, повинні стосувати­ся тільки тієї частини вироку, стосовно якої подана апеляція.

13. Якщо в апеляційному розгляді справи брав участь обвинувачений, йому, із дотриманням положень ст. 365 КПК, надається останнє слово.

14. Поновлення судового розгляду для дослідження нових обставин і доказів можливе лише у випадку, якщо вони стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції. Суд вправі прийняти рішення про поновлення судового розгляду під час судових дебатів, проголошення останнього слова засудженим або виправданим, а також при постановленні рішення в нарадчій кімнаті. З метою поновлення судового розгляду суд апеляційної інстанції вино­сить ухвалу. Розгляд проводиться в межах дослідження обставин і доказів, що викликали його поновлення. Після закінчення відновленого судового розгляду перед видаленням до нарадчої кімнати суд вислуховує судові дебати й останнє слово обвинуваченого.

15. До порушників порядку в залі судового засідання можуть бути засто­совані такі ж заходи, як і в суді першої інстанції (див. ст. 330 КПК).

16. Якщо в судовому засіданні апеляційного суду особа, що подала апе­ляцію, відмовилася від своїх вимог, апеляційне провадження підлягає закрит­тю тільки у разі відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду. При вирішенні питання про закриття апеляційного провадження апеляційний суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 403 КПК про відмову від апеляції.

Поиск по сайту: