Стаття 489. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

1. За загальним правилом слідчий, прокурор чи суд повідомляють неповнолітнього або викликають його через його батьків або інших законних представників. Повістка або інше (телефоном, факсом, електронною поштою, СМС та ММС) по-відомлення про виклик неповнолітнього має бути спрямоване на ім'я саме цих осіб.

2. Інший порядок, про який йдеться у ч. 2 коментованої статті, стосується тих випадків, коли під час кримінального провадження буде встановлено, що батьки не забезпечать з'явлення неповнолітнього за викликом через прагнення зашкодити об'єктивному, повному і всебічному дослідженню обставин кримінального правопорушення або вони є співучасниками такого правопорушення. У такому разі допускається викликати неповнолітнього, спрямовуючи повістку чи інше повідомлення безпосередньо йому, через посильного тощо.

Стаття 490. Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, у присутності захисника.

1. Коментована стаття гарантує обов'язкову присутність захисника під час допиту неповнолітнього підозрюваного у досудовому провадженні.

2. Стиль записів показань у протоколі допиту має бути простим, зрозумілим для неповнолітнього. Викладення показань має враховувати особливості його мови.

З метою уникнення повторних і додаткових допитів неповнолітнього доцільним є застосування під час допиту відео- або аудіозапису.

Допитуючи неповнолітнього підозрюваного, слід керуватися нормами тривкості допиту малолітньої або неповнолітньої особи, встановленими ч. 2 ст. 226 КПК: без перерви - до однієї години, а в цілому - до двох годин на день.

Стаття 491. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря в допиті неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.

2. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз'яснюється їхнє право ставити запитання неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому. Слідчий, прокурор вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесено до протоколу.

1. Про загальні положення щодо участі педагога, психолога, законного представника, лікаря в слідчих (розшукових) діях за участі малолітньої або неповнолітньої особи див. коментар до ст. 227 КПК.

2. Участь педагога, психолога, законного представника, лікаря під час допиту неповнолітнього підозрюваного не є обов'язковою. Ініціювати їхню участь у допиті вправі слідчий, прокурор або захисник. Про їх залучення до допиту вправі клопотати неповнолітній підозрюваний або його законний представник. Вирішуючи питання про участь цих осіб у допиті, треба заздалегідь з'ясувати, чи не перешкоджатиме це наданню неповнолітнім повних і правдивих показань.

Участь педагога, психолога може бути необхідною у разі, якщо потрібними є спеціальні знання у галузі педагогіки чи психології.

6. Факт наявності у неповнолітнього підозрюваного розумової відсталості має бути констатований у висновку психологічної або психолого-психіатричної експертизи. Однак коли необхідність допиту неповнолітнього підозрюваного, щодо якого у матеріалах кримінального провадження є дані про його розумову відсталість, але відповідна експертиза ще не призначена, а призначена ще не завершена, то допит має бути проведений у присутності педагога або психолога.

Поиск по сайту: