Вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться

1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (роз­шукової) дії - це процесуальний документ про ухвалення ними відповідного процесуального рішення під час досудового розслідування злочину. Слідчий є самостійним в обранні негласної слідчої (розшуковоі) дії, яку він вважає за необхідне провести за наявності достатніх підстав для її проведення, наведених у відповідних статтях глави 21 КПК. Таке рішення у вигляді постанови слід­чого, згідно із ч. 1 ст. 250 КПК повинно бути письмово узгоджене ним з про­курором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Прокурор може за наявності передбачених главою 21 КПК підстав самостійно винести постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, виконан­ня якої доручити слідчому, органу досудового розслідування, оперативному підрозділу, виходячи із положень п.п. 4, 5 ст. 36, ст. 41 КПК та особливостей порядку і тактики проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії.

Слідчий, прокурор, які прийняли рішення про проведення негласної слід­чої (розшукової) дії, несуть повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Уповноважені посадові особи оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додер­жанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які за дорученням слідчого або прокурора проводять негласну слідчу (розшукову) дію, також несуть відповідальність за законність та своєчасність її проведення.

2. Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слід­чої (розшукової) дії в кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 6 ст. 110 КПК, виготовляється на офіційному бланку та засвідчується під­писом особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та, згідно зі ст. 251 КПК, повинна містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомос­ті про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) об­грунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

3. 3. У випадках, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК, слідчий за узгодженням з прокурором або прокурор у своїй постанові, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає не­відкладного проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.

Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії має бути мотивованою, тобто із наведенням доводів, що об­ґрунтовують ухвалення цього рішення, містити точні відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, та про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію.

Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшу­кових) дій

1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального про­вадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення не­гласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необ­хідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіден­ційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту при­пинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються про­курору.

4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій здій­снюється складанням протоколу відповідної негласної слідчої (розшукової) дії та фіксуванням на технічні носії (аудіо-, відеокасети, СО-, БУй-диски, карти пам'яті тощо) інформації про хід, результати цієї негласної слідчої (розшукової) дії, складанням планів, схем, фототаблиць, стенограм тощо. Виконання фіксації негласних слідчих (розшукових) дії повинно відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, які встановлені у ст.ст. 103-107 КПК, положенням ст.ст. 252, 273 КПК, а під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зняття інформації з електронних інформаційних систем - положенням ст. 265 КПК. Відомчими нормативно-пра­вовими актами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійсню­ють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби Укра­їни, органів Державної митної служби України, що регламентують порядок та тактику проведення окремих негласних (слідчих) розшукових дій, може бути передбачене складання інших документів та особливості фіксації ходу і резуль­татів окремих негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Протоколювання є основною формою фіксації ходу та результатів прове­дення негласної слідчої (розшукової) дії. Загальні вимоги до структури та змісту протоколу негласної слідчої (розшукової) дії містяться у ч. З ст. 104 КПК, відпо­відно до яких він повинен складатися зі вступної частини, яка має містити відо­мості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати наро­дження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які за­стосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використан­ня; описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій; отри­мані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауважен­ня і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

3. У вступній частині протоколу негласної слідчої (розшукової) дії додатково повинно бути зазначене відповідне рішення про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Особливості умов та порядку проведення окремих негласних слід­чих (розшукових) дій можуть вимагати забезпечення конфіденційності даних про осіб, які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її про­ведення. Порядок застосування таких заходів забезпечення конфіденційності щодо названих осіб визначається відповідними нормативно-правовими актами України.

4. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені ко­пії, зразки об'єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути на­лежним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

5. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з до­датками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Перевірка та оцінка протоколу негласної слідчої (розшукової) дії включає: вивчення відомостей, які містяться у проколі, цілісності пакування додатків до протоколу; перевірку самого носія інформації на предмет наявності в протоколі підчищень, вставок, поправок, чи зроблені застереження щодо таких вставок, поправок, чи підписаний протокол особами, які брали участь у такій негласній слідчій (розшуковій) дії тощо); порівняння відомостей, що містяться в протоко­лі нещасної слідчої (розшукової) дії та відповідних додатках до нього, з іншими доказами, що були зібрані під час кримінального провадження.

Якщо перевірка та оцінка протоколу негласної слідчої (розшукової) дії по­требуватиме вивчення аудіо-, відеозапису або інших технічних носіїв інформа­ції, на яких зафіксовані порядок та результати її проведення, слідчий, прокурор проводить таку негласну слідчу (розшукову) дію як дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 КПК).

5. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час прове­дення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які внаслідок оцінки результатів негласної слідчої (розшукової) дії він планує використову­вати у кримінальному провадженні як докази. Збереження цих предметів забез­печується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК або ним складається доручення слідчому щодо забезпечення їх збереження в порядку,, визначеному ст. 100 КПК та Кабінетом Міністрів України.

6. Порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій передбачений ст. 256 КПК.

Поиск по сайту: