Стаття 237. Огляд

1. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд міс­цевості, приміщення, речей та документів.

2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з пра­вилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого воло­діння особи.

3. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрю­ваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінально­го провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане­сенню до протоколу огляду.

5. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і до­кументів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опе­чатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спе­ціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи ві­деозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення огля­нутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального про­вадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

1. Огляд як слідча (розшукова) дія полягає у безпосередньому спостере­женні й дослідженні його учасниками матеріальних об'єктів, які пов'язані з об­ставинами вчинення кримінального правопорушення. В ході цієї дії прокурор, слідчий виявляє (знаходить), досліджує (наскільки це можливе на цьому етапі) й фіксує відомості про фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження. Завданнями огляду є: виявлення слідів кримінального правопо­рушення й інших об'єктів, що можуть бути залучені до матеріалів кримінально­го провадження як речові докази; з'ясування обстановки кримінального право­порушення; виявлення інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Проведення огляду охоплює також: відображення (фіксування) в протоколі всіх дій слідчого і всього, що було виявлено в тій послідовності і в тому вигляді, в якому виявлене спостерігалося під час огляду; описування та перерахування всього, що було вилучено при огляді; прийняття заходів до збе­реження вилучених у процесі огляду речей, слідів і документів. Своєчасність і якісне проведення огляду дають можливість виявити сліди й речі, що вказують на особу злочинця, а іноді й на мотиви йрго дій, дають змогу з'ясувати обста­новку підготовки, вчинення, приховуваная слідів злочину, характер та механізм вчиненого. Дані огляду сприяють побудові версій й розробленню засобів їх пе­ревірки.

2. Законодавець виокремлює такі види огляду, огляд місцевості, примі­щення, речей та документів. Криміналістична класифікація оглядів за їх вида­ми більш розширена і враховує важливі тактичні аспекти їх підготовки й про­ведення, проте загалом усі види оглядів можуть бути згрупованими відповідно до процесуальних положень. Кожний з видів слідчого огляду має специфічні особливості, що визначають порядок його проведення, але разом з тим існує низкаположень процесуального і тактичного характеру, загальних для всіх ви­дів оглядів. Так, окремим видом огляду є огляд місця події, яким може бути певна місцевість чи її окрема ділянка, приміщення або будівля, де готувався злочин, де він був вчинений або де настали злочинні наслідки чи зберігаються його сліди, а під час огляду місця події може мати місце огляд окремих пред­метів, документів, трупа.

3. Огляд місця події, як правило, належить до числа слідчих (розшукових) дій, зволікання з проведенням яких може спричинити зміну обстановки, зникнен­ня слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими доказами. Цим і зумовлений той факт, що огляд місця події, на відміну від інших слідчих (розшукових) дій, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. З ст. 214 КПК).

4. Огляд при досудовому розслідуванні проводить прокурор, слідчий або за його дорученням співробітник оперативного підрозділу за наявності фактич­них даних, які вказують на необхідність проведення огляду, про що зазначаєть­ся в протоколі слідчої (розшукової) дії. Окремого процесуального рішення у вигляді постанови від імені прокурора, слідчого не потрібно.

5. Окремі вимоги встановлено для огляду житла чи іншого володіння осо­би, проведення якого здійснюється згідно з правилами, передбаченими ст. 233 КПК, якою встановлено, що проникнення до житла чи іншого володіння особи проводиться і що може бути здійснено лише на підставі ухвали слідчого судді. Слідчий суддя приймає рішення про проведення огляду в житлі або іншому володінні особи з додержанням порядку, встановленого ч. З ст. 233 КПК. Огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без ухвали слідчого судді: 1) у невідкладних випадках пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; 2) за добровільною згодою особи, яка ними володіє. У вказаних ви­падках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без ухвали слідчого судді (про поняття житла та іншого во­лодіння особи див. коментар до ст. 233 КПК).

6. Питання щодо участі в огляді потерпілого, підозрюваного, захисника, законного представника та інших учасників кримінального провадження ви­рішується залежно від того, чи буде йприяти участь цих осіб успішному відшу­канню слідів кримінального правопорушення, речей і документів, їх правиль­ній фіксації, а також більш точному встановленню обстановки на місці огляду. На розсуд слідчого, за винятком встановлених законом випадків обов'язкового залучення, ставиться і вирішення питання щодо участі в огляді спеціаліста, фа­хові знання якого можуть знадобитися слідчому для ефективного відшукання, фіксації, вилучення слідів та інших речових доказів, що можуть мати значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 КПК потерпілий має право брати участь у слідчих (розшукових) та інших діях, під час проведення яких ставити запитання, по­давати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що вно­сяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, виконаних за його участі. Частиною 3 ст. 42 КПК передбачено право підозрюваного на участь у проведенні слідчих дій, а також на можливість ставити запитання, подавати свої зауваження та запере­чення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу. Частиною 5 ст. 46 КПК передбачено право захисника брати участь у процесуальних діях, що проводяться за участі підозрюваного, обвинуваченого.

7. У необхідних випадках для проведення огляду слідчий може запросити спеціаліста, який може надати допомогу у вигляді консультацій з питань, що вимагають спеціальних знань; допомогти у виявленні, закріпленні і вилученні слідів, що мають доказове значення, встановленні механізму їх утворення. Спе­ціалістами, які можуть брати участь в огляді, можуть бути представники різно­манітних галузей знань. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів тощо). Спеціаліст надає допомогу слідчому у виявленні слідів кримінального правопорушення, встановленні механізму їх утворення, в розшуку, вилученні та збереженні речей і документів, що мають значення для кримінального провадження. Про вимоги щодо обов'язкової участі спеціаліста в огляді йдеться в ст.ст. 238 та 239 КПК.

8. Заяви, зроблені учасниками огляду під час його проведення, підлягають обов'язковому занесенню до протоколу, незалежно від того, чи були задоволені або відхилені прокурором, слідчим заявлені в них клопотання.

9. Рішення щодо значення для кримінального провадження і потреби ви­лучення виявлених під час огляду слідів, речей чи документів приймає про­курор, слідчий і він же здійснює їх негайний та повний огляд, пакування, опечатування та завірення підписами осіб, які брали участь в огляді, про що зазначається в протоколі. Такі дії спрямовані за збереження документів та ре­чових доказів, що забезпечує можливість для їх подальшого і більш докладно­го вивчення й дослідження, зокрема, призначення з цією метою судової екс­пертизи. Обов'язковому вилученню підлягають виявлені під час огляду речі, які за законом вилучені з обігу, незалежно від віднесення до цього криміналь­ного провадження.

10. Загальною метою проведення огляду є встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження, а тому будь-які дії з боку будь-кого, що перешкоджають досягненім цієї мети, слід вважати спробами перешкоджання правосуддю. На цій підставі слідчий, прокурор може заборо­нити будь-якій особі, що присутня при огляді, залишити місце огляду чи вихо­дити з приміщення до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Відповідальність за невиконання цих вимог, як і у випадку проведення обшуку, настає залежно від наслідків допущених порушень (роз­голошення даних про слідчу дію, втрата доказів, приховування слідів злочину, завдання матеріальної шкоди тощо).

11. Якщо це необхідно, при оглядах слідчий, прокурор особисто або за до­помогою спеціаліста має право робити вимірювання, складати плани, креслен­ня, застосовувати фотографування, проводити фото- і відеозйомку місцевості і предметів, що знаходяться на ній, а також робити зліпки знайдених слідів ніг, рук тощо, що має бути відображено у протоколі. Плани, креслення, схеми, фо­тографії й відеозапис є додатками до протоколу, але не замінюють протоколу як основного процесуального документа, в якому має фіксуватися весь хід прове­дення й отримані результати огляду. Протокол обов'язково складається особою, яка проводить огляд, з дотриманням вимог, встановлених ст. 104 КПК. У про­токолі огляду повинні в описовій формі фіксуватися факти, що мають доказове значення. У них не дається пояснень, інтерпретації встановлених фактів, явищ, не висловлюються думки слідчого чи інших осіб щодо механізму утворення тих або інших слідів, про походження і належність знайдених предметів, а лише фіксуються фактичні дані, одержані в результаті безпосереднього вияв­лення і спостереження обстановки і предметів. Якщо такі дані були встановлені завдяки застосуванню спеціальних технічних або криміналістичних засобів, то обов'язково вказується в протоколі на те, ким саме, що і з використанням яких засобів встановлено.

12. В описовій частині протоколу огляду місця події необхідно вказати межі місця події, його місцезнаходження; загальну характеристику приміщення чи місцевості або її ділянки, що є місцем події (адреса будівлі, число поверхів, якщо будівля багатоповерхова, розташування будівлі відносно навколишньо­го оточення); входи і виходи з приміщення; детально, вичерпним чином має бути описана обстановка місця події і всі об'єкти огляду із зазначенням місця їх виявлення. При виявленні і дослідженні на місці події слідів транспортних засобів, слідів рук, взуття, тварин, знарядь злому, предметів, документів тощо, у протоколі огляду повинно бути вказано місце їх виявлення, пошкодження (якщо вони є), кількість, характер, форма, конфігурація, наявність індивідуаль­них ознак, використовувані для їх виявлення і вилучення засоби, вказані прийо­ми вилучення (виготовлення зліпка, зняття копії, вилучення предмета в натурі). У протоколі огляду має бути відображено, які предмети або документи і в якому вигляді вилучені для подальшого вивчення, направлення на експертизу тощо. Відсутність подібного запису в протоколі може бути розцінена в кримінально­му провадженні як відсутність вказівок на джерело походження такого роду речових доказів, що тягне за собою втрату їх доказового значення. У протоколі огляду документів повинно бути відображене найменування документа, коли, ким, кому, де і для якої мети він виданий, коли і хто його підписав, реєстраційні дані, спосіб виготовлення документа, його зміст (короткий або повний), мате­ріал, на якому він виготовлений, дані про відтиснення штампів, ознаки друку, зовнішній вигляд і стан документа, а також інші дані. Якщо виявлено підчистки та інші сліди зміни тексту документа, то необхідно відобразити в протоколі ознаки і вказати, яким способом це виявлено.

13. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню неза­лежно від їх відношення до кримінального провадження. Предмети й доку­менти, що мають чи можуть мати відношення до кримінального провадження, долучаються до справи, і доля їх вирішується залежно від результатів розслі­дування, а всі інші, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилу­ченим майном, порядок доступу до якого і розпорядження яким встановлено главою 16 КПК.

Поиск по сайту: