Стаття 478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.

Коментована стаття акцентує увагу на тому, що потерпілий у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення займає сторону обвинувачення, використовуючи для цього всі процесуальні можливості, надані йому законом. Проте КПК, делегуючи потерпілому право ініціювання кримінального провадження та право укладення угоди про примирення, яка в обов'язковому порядку призводить до закриття цього кримінального провадження, не покладає на потерпілого обов'язку збирання доказів.

2. Здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення щодо злочинів, перелічених у п. З ст. 477 КПК, якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, перебуває залежно від заяви керівника юридичної особи. Необхідною умовою є очевидність характеру вчиненого правопорушення та спричинення шкоди виключно цій юридичній особі. Перелічені юридичні факти не завжди можуть бути очевидними. Більше того, найчастіше вони можуть бути виявлені та встановлені лише в процесі доказування. Така діяльність із збирання, перевірки та оцінки доказів не залежить від волі юридичної особи, якій спричинена злочином шкода. Це, відповідно до засади публічності, право та обов'язок правоохоронних органів. Тому при укладенні угоди про примирення на стадії досудового розслідування слідчий, прокурор мають переконатись в тому, що злочином спричинена шкода саме потерпілому, зокрема, якщо потерпілою визнана юридична особа.

3. Для юридичної особи розголошення факту вчинення злочину її найманими працівниками може спричинити значну моральну та навіть матеріальну шкоду. Тому під час досудового розслідування необхідно застосувати максимально допустимі заходи для збереження таємниці слідства.

4. Якщо потерпілому шкода була заподіяна кількома особами, від нього залежить, щодо кого подавати заяву до слідчого, прокурора.

5. Якщо потерпілих кілька, кожний з них може подавати заяву про вчинення злочину, яким йому завдана шкода. Укладення угоди про примирення одним з кількох потерпілих з підозрюваним, обвинуваченим не спричинює закриття справи, якщо обвинувачення підтримує інший потерпілий.

6. У предмет доказування у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення входять обставини, що визначені в ст. 91 КПК, та обставини, що свідчать про наявність правових умов, за яких може бути укладена угода про примирення (глава 35 КПК).

7. Якщо при провадженні досудового слідства буде встановлено, що вчинено злочин, передбачений ст. 477 КПК, а заяви потерпілого у справі немає, справа закривається, а потерпілому роз'яснюється його право звернутися з заявою про вчинений злочин. Коли ж кримінальне провадження щодо злочинів, перелічених у ст. 477 КПК, здійснювалось після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, але в матеріалах розслідування міститься заява особи про залучення її до провадження як потерпілого, кримінальне провадження продовжується.

8. Закриття справи слідчим, прокурором за відсутністю заяви потерпілого не позбавляє його права звернутися до компетентних органів із такою заявою. Закриття справи судом першої, апеляційної, касаційної інстанції за мотивами відсутності заяви потерпілого не позбавляє його права звернутися із заявою про здійснення кримінального провадження на загальних підставах.

9. Заява потерпілого про здійснення кримінального провадження щодо особи, хворої на психічну хворобу, може бути підставою для вирішення у встановленому порядку питання про те, чи потребує особа, щодо дій якої подана заява, застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У таких справах проводиться досудове слідство з урахуванням положень глави 39 КПК.

10. Примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим може статися як у стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, але до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку.

11. Заява про укладення угоди про примирення може бути зроблена потерпілим і обвинуваченим як усно (із занесенням у протокол), так і письмово. Якщо потерпілим є неповнолітній чи інша особа, яка не може сама захистити свої інтереси, кримінальне провадження, що було ініційоване за заявою потерпілого, його законного представника чи представника, може бути закрита при укладенні угоди про примирення, яка може бути підписана законним представником чи представником потерпілого. Про порядок укладення угоди про примирення див. коментар до глави 35 КПК.

12. Кримінальні справи про злочини, перелічені в ст. 477 КПК, розглядаються судом у загальному порядку з дотриманням вимог кримінального процесуального закону (див. коментар до глав 27-28 КПК). Під час судового розгляду справи потерпілий підтримує обвинувачення самостійно або через свого представника (див. коментар до ст.ст. 56, 58 КПК). Вирок, який постановляється у цих справах, повинен відповідати вимогам ст.ст. 373, 374 КПК. Судочинство у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, провадиться з дотриманням вимог глави 38 КПК.

13. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення визначенні ст. 49 КК України.

Поиск по сайту: