Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене

1. Втручання у приватне спілкування є негласною слідчою (розшуковою) дією, сутність якої полягає в отриманні доступу до інформації, що передаєть­ся та зберігається під час приватного спілкування між особами, без їх відома, шляхом аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 260 КПК), арешту (ст. 261 КПК), огля­ду і виїмки кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК) та зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК).

2. Спілкування є приватним, якщо під час нього інформація передається та зберігається за таких фізичних та юридичних умов, за яких учасники спіл­кування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Фізичними умовами, що можуть забезпечувати захист від втручання в спіл­кування, є обрані особами місце та час його здійснення, форма спілкування (вербальна, конклюдентна, письмова, графічна), форма обміну інформацією (безпосередня або опосередкована-листами, бандеролями, посилками, пошто­вими контейнерами, переказами, телеграмами, іншими матеріальними носіями передання інформації між особами), технічні засоби дротового та бездротового зв'язку та засоби писемності, створення графічних зображень, кодування ін­формації та її збереження тощо. Юридичними умовами, що забезпечують при- ватність спілкування, є гарантоване приписами Конституції України та інших нормативно-правових актів право будь-якої особи на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, невтручання у її осо­бисте та сімейне життя, та можливість обмеження цих прав лише за рішенням суду (зокрема, ст.ст. 31, 32 Конституції України, п. 7 ч. 1 ст. 7, ст.ст. 14, 15, ч. 1, 5 ст.ст. 258, 260,261, 263,264 КПК, ст. 9 Закону України «Про телекомунікації», ст. 6 Закону України «Про поштовий зв'язок»), та укладення угоди між осо­бою та юридичною особою, що надає послуги телекомунікаційного, поштового зв'язку на території України для забезпечення її приватного спілкування.

3. Підставами, достатніми для втручання у приватне спілкування, є: а) фак­тичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, що розмови особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування, поштово-те­леграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй, певна електронна інформаційна система можуть містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування; б) можливість отримання відо­мостей про зміст приватного спілкування тільки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, що включають втручання у приватне спілкування.

4. Частина 2 ст. 258 КПК зобов'язує прокурора, слідчого за погодженням з прокурором при встановленні ними наявності цих підстав звернутися до слід­чого судді із клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому ст.ст. 246, 248, 249 КПК. Тільки ухвала слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування виступає як юридична підста­ва його проведення слідчим або за його дорученням оперативним підрозділом.

5. Частина 5 ст. 258 КПК забороняє будь-який різновид втручання у при­ватне спілкування, яке вказане у ч. 4 цієї статті, якщо у ньому, з одного боку, беруть участь захисник або священнослужитель, а з іншого - підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий.

Поиск по сайту: