Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників

1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його пред­ставник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без роз­гляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо об­винувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений по­зов.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний від­повідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухав­ши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи мож­ливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошо­ве стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.

1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним ді­янням завдано майнову таУабо моральну шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову шкоду, та яка в порядку, встановленому КПК, звернулася з цивільним позовом (ч. 1 ст. 61 КПК). Законом також передбачено, що ци­вільний позов в інтересах держави та деяких категорій громадян може бути пред'явлений прокурором (п. 12 ч. 2 ст. 36, ч. З ст. 128 КПК).

Цивільний позов може бути поданий до початку судового розгляду, від­мовитись від нього особа може до видалення суду до нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 128, ч. З ст. 61 КПК).

Участь цивільного позивача, його представника чи законного представ­ника у судовому розгляді є обов'язковою, а у випадку його неприбуття суд за­лишає цивільний позов без розгляду (в такому випадку особа не позбавляється можливості звернутись з цивільним позовом у порядку цивільного судочин­ства). Однак законом передбачено два випадки, коли цивільний позов може бути розглянутий без вказаних учасників: якщо від цивільного позивача надій­шло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинуваче­ний чи цивільний відповідач повністю визнали пред'явлений позов.

2. Клопотання цивільного позивача про розгляд справи у його відсутності суд може задовольнити, якщо без нього може з'ясувати обставини, що стосу­ються цивільного позову, захистити права і законні інтереси цивільного позива­ча. Таке клопотання має бути заявлене цивільним позивачем у письмовій формі до закінчення підготовчої частини судового розгляду.

3. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фі­зична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваче­ного або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 62 КПК).

Участь цивільного відповідача, який є обвинуваченим, у судовому роз­гляді є обов'язковою, і у випадку його неприбуття суд керується положеннями ст. 323 КПК. Якщо цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, його пред­ставник не прибули за судовим викликом, суд вирішує питання про проведення судового розгляду без них. У такому випадку суд заслуховує думку учасників судового провадження про можливість з'ясування обставин, що стосуються цивільного позову, без цивільного відповідача або його представника. Якщо учасники судового провадження та суд дійдуть висновку про неможливість з'ясування вказаних обставин, суд відкладає судовий розгляд.

4. Судовий виклик цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача або його представника здійснюється у загальному порядку, передбаченому главою 11 КПК.

5. На цивільного відповідача судом може бути накладено грошове стягнен­ня, якщо він був у встановленому КПК порядку викликаний, однак не з'явився без поважних причин (про поважні причини див. ст. 138 КПК) або не повідомив про причини свого неприбуття.

Грошове стягнення судом накладається на цивільного відповідача в роз­мірах та в порядку, передбаченому абз. З ч. 1 ст. 139, ч. 2 ст. 144 КПК.

Поиск по сайту: