|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальні відомостіУ ряді випадків, при проектуванні фундаментів у верхній частині основи знаходяться відносно слабкі шари грунту, тому виникає необхідність у передачі тиску від споруди на більш міцні грунти або розподіленні тиску по глибині грунтової товщі. В таких випадках часто влаштовують фундаменти на палях, які здатні сприймати значно більші, порівняно з фундаментами мілкого закладання, вертикальні і горизонтальні навантаження. Крім того фундаменти на палях іноді є більш економічними в зв’язку із зменшенням об’ємів земляних робіт. Палями називаються відносно довгі стержні, які занурюють в грунт, з метою передачі навантаження від споруди на більш глибоко розташовані шари грунту. Палі класифікують за умовами передачі навантаження на грунт, за формою, за матеріалом тощо.За умовами передачі навантаження на грунт існують палі-стояки та висячі палі. Рис. 9.1 До паль-стояків відносять палі, що спираються на скельні грунти, а забивні палі крім того на малостисливі грунти – глини твердої консистенції, аргіліти, алевроліти, великоуламкові з піщаними та глинистим заповненням з модулем деформації Е 50 МПа (Рис.9.1,а). До висячих паль відносять палі, що передають навантаження на грунт основи як за рахунок лобового опору, так і за рахунок сил бічного тертя і спираються на відносно стисливі грути Е 50 МПа (рис.9.1,б). За способом занурення в грунт розрізняють: забивні, буронабивні, буроін’єкційні, гвинтові палі тощо. Пальовою конструкцією (фундаментом) називається група паль, яка об’єднана зверху спеціальними плитами, або балками, які називаються ростверками. Ростверки бувають високи та низькі. Низький ростверк розташований, як правило, нижче поверхні грунту і може передавати частину вертикального тиску на грунт основи. Конструкція ростверку в плані і по висоті залежить, як правило, від типу споруди, величини і характеру навантаження, яке передаєтся на палі. Рекомендується така послідовність проектування фундаментів на палях: визначення навантажень на фундамент; аналіз грунтових умов будівельного майданчика, визначення глибини закладання ростверка, визначення типу палі (довжина, форма, розміри поперечного перерізу, спосіб заглиблення); розрахунок несучої здатності палі, визначення потрібної кількості паль та відстаней між ними; розміщеня паль у плані споруди; перевірка фактичного навантаження на палю, розрахунок осідання пальового фундаменту, виконання креслення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |