Для загальної класифікації дисперсних грунтів використовують кілька груп характеристик: фізичні (основні і похідні) та класифікаційні.
Класифікаційними характеристиками є гранулометричний склад для великоуламкових і піщаних грунтів та число пластичності, показник текучості і зерновий склад для глинистих грунтів.
Гранулометричним (зерновим) складом грунту називається кількісне співвідношення часток різної крупності, визначених у процентах. Для визначення зернового складу роблять аналіз на стандартних ситах. За зерновим складом можна визначити різновид грунту, а також побудувати сумарну криву зернового складу (рис. 1.4), з допомогою якого визначають ступінь неоднорідності грунту за формулою:
, (1.8)
де d60, d10 - діаметри часток, мм, менше яких у грунті міститься відповідно 60 та 10% (за масою) часток.
Рис. 1.4
Пластичністю називається здатність грунту деформуватися під зовнішнім впливом без порушення суцільності і зберігати свою форму після зняття впливу. Пластичність характеризується числом пластичності Iр, визначення якого зводиться до знаходження меж текучості і розкочування:
, (1.9)
де WL - вологість грунту на межі текучості,
Wp- вологість грунту на межі розкочування.
Межа текучості визначається вологістю грунту в момент переходу його з пластичного стану в текучий. Межа розкочування визначається вологістю грунту в момент переходу його з пластичного стану в твердий.
W твердий WP пластичний WL текучий
W
стан стан стан
Характерні межі пластичності встановлюються з допомогою відповідних приладів і прийомів в лабораторних умовах.
Різновиди глинистих грунтів також підрозділяються за показником текучості IL:
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг(0.005 сек.)