Влаштування фундаментів на заторфованих і мулистих грунтах

До заторфованих грунтів відносяться піщані глинисті грунти з відносним вмістом органічних речовин від 0.1 до 0.5 - (10 50)%. Якщо більше 50%, то такий грунт називається торфом.

Методи влаштування фундаментів.

1) повне або часткове прорізання заторфованого (мулистого) грунту.

Для цього використовуються пальові фундаменти (рис. 11.9):

Рис. 11.9

2) повна або часткова заміна заторфованого (мулистого) грунту шляхом влаштування піщаних або гравійно-щебеневих подушок (рис. 11.10):

Рис. 11.10

3) ущільнення заторфованого грунту постійним навантаженням (рис. 11.11):

Рис. 11.11

4) пристосування підземних та надземних конструкцій споруди до нерівномірного осідання:

- влаштування суцільних фундаментів (рис. 11.12):

Рис. 11.12

- влаштування залізобетонного поясу (рис. 11.13):

Рис. 11.13

армування сітками цегляної кладки.

Питання для самоконтролю:

1. Які грунти називаються просідаючими?

2. Які грунти відносяться до І-го типу за просіданням?

3. Які грунти відносяться до І-го типу за просіданням?

4. Методи влаштування фундаментів у просідаючих грунтах.

5. Який грунт називається заторфованим?

6. Що таке торф?

7. Методи влаштування фундаментів на заторфованих і мулистих грунтах.

Тема 12. ПІДСИЛЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ ФУНДАМЕНТІВ

Причини необхідності підсилення та реконструкції

Фундаментів

Підсилення та реконструкція фундаментів виявляються необхідними в таких випадках:

при збільшенні експлуатаційних навантажень на існуючі будівлі та спо­руди (накопичення виробничого пилу на покриттях і перекриттях, надбудова будівель і споруд, зміна виробничих процесів або призначення приміщень на промислових підприємствах та ін,);

при помилкових проектних рішеннях та їхніх порушеннях (заниження розрахункових навантажень порівняно з реальними, невдалі конструктивні рі­шенця вузлів з'єднань, необгрунтована заміна одних елементів іншими тощо);

при будівництві поруч з існуючими нових будівель і споруд, зведення яких позначається на деформаціях і міцності фундаменту (вібрація механіз-мів, вплив транспорту, забивання паль або шпунта поблизу експлуатованих будівель і споруд і т. д.);

при зміні гідрогеологічних умов унаслідок зміни рівня фунтових вод (бу­дівництво підземних комунікацій і дренажних пристроїв, використання фун­тових вод для господарсько-питних і виробничих потреб, улаштування водо­сховищ у районі, що примикає до місця будівництва, інфільтрація атмосфер­них опадів при незадовільній роботі поверхневих водотоків у місцях знахо­дження будівель і споруд та ін.);

при недостатній міцності матеріалів фундаментів (через порушення пра­вил виконання робіт, агресивну дію фунтових і невпорядкованих стічних промислових вод, наявність блукаючого струму, що спричиняє корозію арма­тури та руйнування бетону в залізобетонних фундаментах тощо);

при непередбачених причинах (обвалення фунтових масивів або вище розташованих конструкцій будівлі чи споруди, вибухи, підмив фундаментів, удари, сейсмічні впливи, урагани, повені та ін.).

Усі ці та багато інших факторів і дефектів у несприятливих випадках мо­жуть спричинити аварії або появу недопустимих деформацій фундаментів, а отже, усунути експлуатаційну надійність будівель і споруд.

Поиск по сайту: