АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Приклади виконання практичних занять

Читайте также:
  1. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. IV Розділ. Тести на Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень
  4. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  5. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. VІ. Виконання практичної роботи. Інструктаж з техніки безпеки.
  8. Автоматизація виконання обчислень
  9. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
  10. Аналіз суті та практичних висновків моделі економічного зростання Р. Солоу.
  11. В связи с явной угрозой прорыва противника в районе Остров, Псков немедленно занять рубеж обороны на фронте Нарва, Луга, Старая Русса, Боровичи.
  12. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1

Приклад 1. Визначити розміри окремого центрально навантаженого фундаменту під колону промислової будівлі.

Розрахункове навантаження на фундамент NІІ=1100 кН, глибина закладання фундаменту d=1,5 м, підвал відсутній (db=0). В основі залягає суглинок напівтвердий (IL=0,2 ; e =0,65; φІІ =240).

 

Розв’язання. 1. Визначаємо в першому наближенні ширину підошви фундаменту b, вважаючи його квадратним:

Rо – розрахунковий опір грунту , Rо = 249 кПа ( див. табл. Е.3 ДБН В.2.1-10-2009)

2. Уточнюємо розрахунковий опір грунту R за формулою:

γс1 і γс2 - коефіцієнти умов роботи, що приймають за табл. Е.7 ДБН В.2.1-10-2009 ( γс1 = 1,25; γс2 =1,0)

k - коефіцієнт, що приймають k = 1, якщо міцнісні характеристики ґрунту (φ і с) визначені безпосередніми випробуваннями

Mγ, Mq, Мс - коефіцієнти, що приймають за табл. Е.8 ДБН В.2.1-10-2009 ( Mγ= 0.72; Mq=3,87; Мс= 6,45);

kz - коефіцієнт, що приймають при b < 10 м - kz = 1,

при b ≥ 10 м - kz = z0/b + 0,2 (тут z0 = 8 м);

b - ширина підошви фундаменту, м;

γII - питома вага ґрунту, що залягає нижче підошви фундаменту (за наявності підземних вод визначають з урахуванням зважувальної дії води),γII =γ`II =18кН/м3;

cII - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту, cII =31 кПа;

d1 - глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня планування або приведена глибина закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу ( d1 =1,5);

при db=0 :

=1,25*(28,51+104,49+199,95) = 1,25*332,95 = 416 кПа.

 

3. Вираховуємо потрібну площу фундаменту А:

 

4. Визначаємо розміри фундаменту. Можна прийняти самий близький по площі підошви середній фундамент, що має розміри 2,1х 1,5м ( А = 3,15 м2, див. літературу [7], стор.11), або законструювати індивідуальний квадратний фундамент зі стороною b =2,85 =1,7 м.


Приклад 2. Визначити несучу здатність висячої забивної залізобетонної палі з поперечним перерізом 300х300 мм, довжиною L = 8 м, заглиленої в грунт дизель-молотом нижче дна котловану ( низу ростворка) глибиною hк = 1,0 м на глибину 7,7 м. З позначки дна котлована залягає пісок пилуватий середньої щільності, товщина шару – 2 м. Нижче – суглинок з IL = 0,5 на глибину 3,1 м, супісок з Ір =3, е =0,7-0,9 м та пісок середньої крупності щільний, в який паля заглиблена на 0,7 м (див. рис.3.2 ).



 

Розв’язання. Креслимо геологічний розріз. Наносимо на нього контур котлована і палі. Гнологічні верстви грунту ділимо на розрахункові шари товщиною не більше 2 м ( в нашому випадку ділимо тільки суглинок, який має товщину 3,1 м, на два розрахункові шари 2,0 та 1,1 м).

Пишемо формулу несучої здатності висячої палі Fd. Знаходимо з табл. 3.2, 3.3 та 3.4 значення величин, які входять у форму поверхні палі, робимо в табличній формі ( див. рис. 3.2).


Отже, ,

де γс=1; γCR = γcf =1 ( у випадку заглиблення палі дизель-молотом – див. табл. 3.4).

А = 0,3*0,3 = 0,09 м2; u = 4*0,3 = 1,2 м.

Знаходимо R. Заглиблення нижнього кінця паля від поверхні грунту дорівнює 8,7 м. В табл. 3.2 розрахунковий опір піску средньої крупності на цій глибині R = 3870 кПа, але пісок щільний, тому значення R збільшуємо на 60%, тоді R = 3870*1,6 = 6192 кПа ( див. примітку до табл. 3.2).

Для визначення розрахункових опорів грунту на боковій поверхні палі fі знаходимо відстань від поверхні грунту до середини кожного шару Lі, а потім в табл. 3.3 відповідне значення fі . Ці дані , а також товщину розрахункового шару hі записуємо в таблицю рис. 3.2. Наприклад, L1= 2 м. Дивимось у табл. 3.3 – f1 = 21 кПа. Так само визначаємо f2 та f3 для суглинка з показником текучості IL = 0,5 . Для супісків з числом пластичності IL < 4 і коефіцієнтом пористості е < 0,8 розрахункові опори R та fі визначаються як для пилуватих пісків середньої щільності, тому на глибині 7,05 м f4 = 32 кПа. ( див. табл. 3.2.). Для пісків щільних значень розрахункового опору fі збільшується на 30% ( примітка 3 табл. 3.3) , тому f5 в нашому прикладі помножене на 1.3.

Підставимо отримані значення в формулу Fd (значення беремо з табл. рис. 3.2).

Fd = 1*( 1*6192*0,09+1,2*231 ) = 557,3+277,2 = 834,5 = 834 кН.

Відповідь: несуча здатність палі Fd = 834 кН. Допустиме навантаження на палю Р = Fd / 1,4 = 834 / 1,4 = 596 кН.


Таблиця 3.2

 

Заглиблення нижнього кінця палі, м Розрахунковий опір під нижнім кінцем забивних паль паль-оболонок, заглиблених без виїмки грунту, R, кПа
піщаних грунтів середньої щільності
гравелистих крупних - середньої крупності дрібних пилуватих -
Пилувато-глинистих грунтів з показником текучості JL, що дорівнює
≤0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

 

 

Примітки: 1. Над рискою дається значення R для піщаних грунтів, під рискою – для пилувато-глинистих.

2. В табл. 3.2 і 3.3 заглиблення нижнього кінця палі і середню глибину розташування розрахункового шару грунту при розплануванні території зрізуванням, підсипкою, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізуванні, підсипці, намиванні від 3 м до 10 м – від умовної позначки, розташованої відповідно на 3 м вище рівня зрізу, або на 3 м нижче рівня підсипки.

3. Для проміжних заглиблень палі та проміжних значень показника текучості IL пилувато-глинистих грунтів значення R і fі в табл. 3.2 і 3.3 визначаються інтерполяцією.

4. Для щільних піщаних грунтів, ступінь щільності яких визначається за даними статистичного зондування, значення R в табл. 3.2 для паль, заглиблених без використання підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100%. Якщо ступінь щільності грунту визначався за даними видів інженерних досліджень при відсутності даних статичного зондування, то для щільних пісків значення R в табл.3.2 слід збільшити на 60 %, але не більш як до 20000 кПа ( 2000 тс/м2).

5. Значення розрахункового опору R під нижнім кінцем забивних паль з поперечним перерізом 0,15х0,15 м і менше, які використовуютьсяв фундаментах внутрішніх перегородок олноповерхових промислових будівель, допускається збільшувати на 20 %.

6. Для супісків з числом пластичності Ір< 4 та коефіцієнтом пористості е < 0,8 розрахункові опори R і fі слід визначати як для пилуватих пісків середньої щільності.


Таблиця 3.3

 

Середня глибина розташування шару грунту Розрахунковий опір на бічній поверхні забивних паль і паль-оболонок fі , кПа
піщаних грунтів середньої щільності
крупних і середньої крупності дрібних пилуватих - - - - - -
Пилувато-глинистих грунтів з показником текучості JL , що дорівнює
≤0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9

 

Примітка: 1. При визначенні розрахункового опору на бічній поверхні паль fі з табл. 3.3 слід урахувати вимоги приміток 2 і 3 до табл. 3.2.

2. При визначенні з табл. 3.3 розрахункових опорів грунтів на бічній поверхні паль fі верстви грунту слід розчленувати на однорідні шари товщиною не більше 2 м.

3. Значення розрахункового опору щільних піщаних грунтів на бічній поверхні паль fі слід збільшувати на 30 % в порівнянні зі значеннями, даними в табл. 3.3.

4. Розрахунковий опір супісків і суглинків з коефіцієнтом пористості е < 0,5 і глин з коефіцієнтом пористості е < 0,6 слід збільшувати на 15 % у порівнянні зі значеннями, наведеними в табл. 3.3, при різних значеннях показника текучості IL.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)