Визначення осідання грунту за методом пошарового підсумовування

Метод пошарового підсумовування рекомендований СНиПом як головний для практичних розрахунків. В основу цього методу покладені такі припущення:

- грунт є суцільним ізотропним лінійно деформованим тілом;

- осідання визначається тільки від дії вертикальних напружень s_z;

- напруження s_z визначають під центром підошви фундаменту;

- деформації розглядаються тільки в межах товщі, що стискується;

- бічне розширення грунту враховується коефіцієнтом b, який дорівнює 0.8 незалежно від виду грунту;

- стискуюча товща розбивається на окремі елементарні розрахункові шари, у межах яких напруження можна вважати постійним без великої похибки.

Загальне осідання грунту основи від тиску фундаменту визначають як суму осідань окремих елементарних шарів з виразу:

, (6.7)

де - середнє значення додаткових напружень в і-му елементарному розрахунковому шарі; , - відповідно товщина і модуль деформації і-го шару грунту; n - кількість елементарних шарів у межах товщі, що стискується.

Необхідно відмітити, що в основі формули (6.7) лежить вираз (6.6), виведення якого дано в попередньому розділі.

На рис. 6.2 показана схема до визначення осідання методом пошарового підсумовування.

Рис. 6.2

Умовні позначення, наведені на схемі:

DL - позначка планування; NL - позначка поверхні природнього рельєфу; FL - позначка підошви фундаменту; ВС - нижня межа товщі, що стискується.

Визначення імовірного осідання виконують у такому порядку:

1. В маштабі на геологічний розріз наносять контур фундаменту.

2. Будують епюру напружень від власної ваги грунту за формулою:

. (6.8)

_

3. Визначають середній тиск P під підошвою фундаменту:

, (6.9)

де N_II - розрахункове навантаження на фундамент; А - площа підошви фундаменту; - усереднене значення питомої ваги матеріалу фундаменту і грунту на його обрізах; d - глибина закладання фундаменту.

4. Визначають додатковий тиск на рівні підошви фундаменту:

, (6.10)

де s_zg0 - напруження від власної ваги грунту на рівні підошви фундаменту.

5. Розбивають товщу грунту нижче підошви фундаменту на окремі елементарні шари товщиною h=0.4b (для полегшення інтерполяції).

6. Визначають коефіцієнти затухання напружень по глибині a _i залежно від глибини z і співвідношення l/b, де l - довжина фундаменту.

7. Будують епюру додаткових вертикальних напружень s_zpi =a_i*P₀.

8. Визначають нижню межу товщі, що стискується. На рівні цієї межі додатковий тиск у п’ять разів менший за природній:

(6.11)

Для слабких грунтів (E<5МПа) на нижній стискаючі товщі, повинна виконуватися умова:

. (6.12)

9. Осідання окремого елементарного шару визначають за формулою (6.7).

Поиск по сайту: