|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація грунтівДержавним стандартом України (ДСТУ БВ.2.1-2-96 Грунти. Класифікація) установлена єдина класифікація грунтів, що є обов’язковою до застосування під час виконання інженерно-геологічних вишукувань, а також при проектуванні та будівництві будівель і споруд. Класифікація грунтів включає такі таксономічні одиниці, що виділяються за групами ознак: - клас - за загальним характером структурних зв’язків; - група - за характером структурних зв’язків (з урахуванням їх міцності); - підгрупа - за походженням та умовами утворення; - тип - за речовим складом; - вид - за найменуванням грунтів (з урахуванням розмірів часток та показників властивостей); - різновиди - за кількісними показниками речовинного складу, властивостей та структури грунтів. За класом грунти бувають: скельні, напівскельні, дисперсні. Грунт скельний – грунт, що складається з кристалічних мінералів (одного чи декількох), які мають жорсткі структурні зв’язки кристалізаційного типу. Грунт напівскельний – грунт, що складається з одного чи декількох мінералів, які мають жорсткі структурні зв’язки цементаційного типу. Умовна границя між скельними та напівскельними грунтами приймається по міцності на одноосьовий стиск ( - скельні грунти, - напівскельні грунти). Грунт дисперсний – грунт, що складається з окремих мінеральних часток (зернин) різного розміру, слабопов’язаних один з одним і який утворюється в результаті вивітрення скельних грунтів з наступним транспортуванням продуктів вивітрювання водним чи еоловим шляхом та їх відкладанням. Дисперсні грунти бувають: - великоуламкові; - піщані; - глинисті; - мули; - сапропелі; - заторфовані грунти. Грунт великоуламковий – незв’язний мінеральний грунт, в якому маса часток розміром понад 2 мм складає більше 50%. Грунт піщаний – незв’язний мінеральний грунт, в якому маса часток розміром менших за 2 мм складає більше 50%. Грунт глинистий - зв’язний мінеральний грунт, що має число пластичності Ір³1. Мул - водонасичений сучасний осад переважно морських акваторій, що містить органічну речовину у вигляді рослинних залишків та гумусу. Звичайно верхні шари мулу мають коефіцієнт пористості е³0.9, показник текучості ІL>1. Сапропель - прісноводний мул, що утворюється на дні водоймищ з продуктів розкладу рослинних та тваринних організмів і містить більше 10% (за масою) органічної речовини у вигляді гумусу та рослинних залишків. Грунт заторфований - пісок та глинистий грунт, що містить від 10 до 50% (за масою) торфу. У зв’язку з обмеженістю курсу зупинимося більш детально на аналізі різновидів піщаних і глинистих грунтів. Різновиди піщаних грунтів виділяються за: - гранулометричним складом; - ступенем неоднорідності гранулометричного складу; - коефіцієнтом водонасичення; - коефіцієнтом пористості; - ступенем щільності. За гранулометричним складом піщані грунти підрозділяються згідно таблиці 1.1:
Таблиця 1.1 – Різновиди піщаних грунтів.
За ступенем неоднорідності гранулометричного складу Сu піщані грунти підрозділяються на: - однорідні, Сu 3; - неоднорідні, Сu>3. За коефіцієнтом водонасичення піщані грунти підрозділяються згідно таблиці 1.2: Таблиця 1.2 – Різновиди піщаних грунтів
За коефіцієнтом пористості піщані грунти підрозділяються згідно таблиці 1.3:
Таблиця 1.3 – Різновиди піщаних грунтів
За ступенем щільності ІД піщані грунти підрозділяються згідно таблиці 1.4:
Таблиця 1.4 – Різновиди піщаних грунтів
Ступінь щільності піщаних грунтів Ід визначається за формулою: , (1.11) де е – коефіцієнт пористості при природному чи штучному складанні; еmах – коефіцієнт пористості у гранично-щільному складанні; еmin – коефіцієнт пористості у гранично-пухкому складанні. Різновиди глинистих грунтів розділяються за числом пластичночті та гранулометричним складом згідно таблиці 1.5:
Таблиця 1.5 – Різновиди глинистих грунтів
За показником текучості Іl глинисті грунти підрозділяються згідно таблиці 1.6: Таблиця 1.6 – Різновиди глинистих грунтів
За відносною деформацією набухання без навантаження глинисті грунти підрозділяються за таблицею 1.7: Таблиця 1.7 – Різновиди глинистих грунтів
Коефіцієнт відносного набухання визначається за формулою: , (1.12) де hsat – висота зразка грунту після його вільного набухання; hп – початкова висота зразка грунту в природній вологості. За відносною деформацією просідання глинисті грунти підрозділяються згідно таблиці 1.8:
Таблиця 1.8 – Різновиди глинистих грунтів
Відносне просідання визначається за формулою: , (1.13) де hnp, hsat – висота зразка грунту відповідно природної вологості та після його водонасичення; hng – висота зразка грунту природної вологості під дією тиску від власної ваги грунту. Питання для самоконтролю: 1. Як діляться гірські породи за походженням? 2. Назвіть основні складові елементи грунту? 3. Чим характеризується будова грунту? 4. Які є структурні зв’язки грунту7 5. Дайте визначення основних фізичних характеристик грунту? 6. Які є класифікаційні характеристики грунту? 7. Як класифікують піщані грунти згідно ДСТУ Б В.2.1-2-96? 8. Як класифікуються глинисті грунти згідно ДСТУ Б В.2.1-2-96?
Тема 2. Основні закономірності механіки грунтів. План Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |