АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Працевлаштування інвалідів

Читайте также:
  1. Освіта і професійна підготовка інвалідів
  2. Працевлаштування випускників вищих закладів освіти.
  3. Працевлаштування молоді
  4. Соціальний захист дітей-інвалідів
  5. Соціальний захист інвалідів всіх вікових груп
  6. Форми працевлаштування у службах зайнятості

Невід'ємним правом інвалідів є право на працю, незважаючи на обмежену працездатність. Право їх на працю встановлено Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та "Про зайнятість населення", які спрямовані на створення інвалідам реальних можливостей продуктивно працювати і передбачають конк­ретні механізми їх реалізації. В Законах України "Про зайнятість" і Кодексі про працю визначаються загальні засади зайнятості і працев­лаштування населення.

В Законі "Про основи соціальної захищеності інвалідів" в IV розділі

-373-


висвітлюється порядок працевлаштування, освіти і професійної підго­товки інвалідів. Так, у статті 17 зазначається, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивіду­альних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайни­ми умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяль­ністю, яка не заборонена законом. Держава захищає інвалідів від різних форм дискримінації. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інва­лідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає ви­конанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характе­ру та обсягу може погіршити здоров'я.

Стаття 18 визначає органи влади, які здійснюють працевлаштуван­ня осіб з інвалідністю і несуть відповідальність за виконання законо­давства. Працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністер­ства праці і соціальної політики, місцевими Радами народних депу­татів, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних нави­чок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зо­бов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуаль­них програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

В статтях 19 і 20 визначається норматив робочих місць для інвалідів. Для підприємств (об'єднань), установ організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік — у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених норма­тивів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною пер­шою статті 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів",

-374-


щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціаль­ного захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою на­рахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, вклю­чаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом. Сплату штраф­них санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації прова­дять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єд­нання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Важливою віхою у забезпеченні прав інвалідів у сфері працевлаш­тування є "Національна програма професійної реабілітації та зай­нятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001— 2005 роки", яку прийнято Указом Президента України 13.07.01р. №519/2001.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)