Упорядкування та обробка зібраної інформації

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулю­вання висновків, розробка рекомендацій.

Об єкт соціологічного дослідження — певна соціальна ре­альність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спільно­ти, су'єкти, процеси в їх конкретних, відносно завершених станах та взаємодії).

Предмет соціологічного дослідження — найбільш значущі, з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об'єк­та, які необхідно дослідити.

Специфіка кожного з етапів визначається конкретним видом соціо­логічного дослідження. Відповідно до встановлених критеріїв найважливішими з них є: мета дослідження, глибина потрібного аналізу,

-99-

Метод збирання первинної соціологічної інформації, об’єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем,
сфера соціальної дійсності, яку вивчають.

Фундаментальні соціологічні дослідження в соціальній роботі спря­мовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірно­стей соціального розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем громадян і суспільства в цілому. Фундаментальні соціологічні дослідження проводяться в соціальній роботі на рівні державних інсти­туцій, таких як Український державний центр соціальних служб для молоді, Державний комітет у справах сім'ї та молоді, Міністерство соціальної політики та праці та інш.

Прикладні дослідження націлені на вивчення конкретного соціуму (району, мікрорайону, міста, області, регіону), конкретних об'єктів (пенсіонери, інваліди, сироти, малозабезпечені, молодь, постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС, біженці, звільнені з місць позбав­лення волі та інш.), вирішення певних соціальних проблем (бездомність, бідність, алкоголізм, наркоманія, девіантність, бродяжництво тощо).

Пошукові, описові, аналітичні дослідження, які висвітлюють гли­бину досліджуваних даних і використовуються залежно від мети і завдань дослідження.

Пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростіши­ми, вирішують прості за змістом завдання. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належать до мало-вивчених або взагалі не вивчених. Наприклад, вивчення проблем сімей, які виховують дитину-інваліда із рідкою патологією, певної соціальної групи чи спільноти, фостерних сімей, процеси деінституалізації. Такі дослідження використовують як попередній етап більш глибокого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо об'єкта та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо.

Описові дослідження створюють відносно цілісну уяву про дослід­жувані явища, процеси: дослідження системи соціальних служб для молоді, функціонування структури Міністерства праці і соціальної полі­тики. Об'єктом аналізу виступає велика спільнота людей — праців­ників сфери соціальних послуг і користувачів соціальних послуг, з певними соціальними, професійними і демографічними характеристи­ками.

Аналітичні дослідження не тільки описують соціальні явища та їх компоненти, але й встановлюють причини їх виникнення, механізми функціонування, виокремлюють фактори, що забезпечують їх. Вони використовуються для аналізу різноматних соціальних проблем, функ­ціонування різних соціальних груп, рівня життєдіяльності громадян.

Пошукові, описові, аналітичні дослідження проводяться за замов-

- 100-

/іенням організацій та установ соціальної сфери соціальними агенція­ми, інститутами та іншими організаціями і установами, які здійснюють соціологічні дослідження.

Разові і повторні дослідження висвітлюють способи досліджен­ня об'єкта (у статиці чи динаміці). Разове дослідження інформує про стан об'єкта, його кількісні, якісні характеристики на момент дослід­ження, відображає "моментальний зріз" соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єкта, їх напрями і тенденції, можуть бути отри­мані лише за допомогою повторних досліджень (панельних, трендо-вих, когортних). Панельні дослідження досліджують зміни одного й того самого об'єкта упродовж певного часу, при цьому обов'язко­вим є збереження однакової вибірки. Трендові досліджують зміни протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання вибір­ки. Когортні досліджують специфічні соціальні сукупності — когорти впродовж певного часу.

Важливими для соціальної роботи є монографічні дослідження, які спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подіб­них об'єктів. У суцільних дослідженнях обстежують усі, без винятку, одиниці об'єкта. У соціальній роботі найчастіше використовують вибір­кові дослідження, які обстежують не всі одиниці дослідження, але їх частину і метою якого є скласти висновки щодо досліджуваного яви­ща як цілого.

Особливе місце відводиться пілотажним соціологічним дослід­женням, які дають змогу оцінити якість інструментарію (анкет, опиту-вальних листів, протоколів спостереження, процедур, аналізу доку­ментів тощо), внести необхідні корективи у нього.

В соціальній роботі використовуються методи збору первинної соціальної інформації: аналіз документів і соціологічне спостере­ження. Аналіз документів дає змогу соціальному працівнику сфор­мулювати проблему, об'єкт, предмет, цілі, завдання і гіпотези дослід­жуваного явища; порівняти отримані під час дослідження емпіричні Дані з показниками інших досліджень; отримати інформацію про пев­ну соціальну проблему; скласти характеристику соціальних процесів, які відбуваються на соціетальному, груповому, індивідуальному рівнях, виявити тенденції та розробити прогнози щодо їх подальшого роз­витку; здобути інформацію про діяльність головних соціальних інсти­тутів суспільства — сім'ї, освіти, засобів масової інформації; вивчити громадську думку і соціальне самопочуття населення, окремих його прошарків і конкретних людей. Аналіз документів дозволяє побачити Різні сторони соціального життя, допомагає узнати про норми і Цінності, які властиві певному суспільству у певний історичний період;

- 101 -

дооуває відомості, які необхідні для опису тих чи інших соціальних структур; надає можливість відслідкувати динаміку взаємодії між різни­ми соціальними групами і окремими людьми тощо.

Документ — засіб закріплення встановленим способом за допо-І могою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об'єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Важливе значення для соціальних працівників мають офіційні до-j кументи — закони, урядові постанови, нормативно-правові акти, на­ціональні програми і проекти, що стосуються питань соціального за­хисту населення і соціальної підтримки окремих цільових груп і кате­горій населення. Офіційні документи віддзеркалюють і висвітлюють колективні думки щодо певних політичних, соціально-економічних явищ, подій, процесів. Окремі офіційні документи, такі, як урядові і галузеві звіти, інформують про стан справ у соціальній сфері, призначені для регулювання відносин між окремими індивідами, групами, спільнота­ми, соціальними інститутами тощо.

Статистичні документи містять певні узагальнення щодо найваж­ливіших показників функціонування соціуму, окремих його частин. На. основі статистичних даних соціальний працівник має змогу отримати інформацію про чисельність населення на території соціальної служ-1 би, в якій він працює, рівень соціальної стратифікації, особливості інфраструктури району, мікрорайону, міста тощо, віковий склад на­селення, тендерні розбіжності та інш. Такі документи можуть бути предметом самостійного аналізу, оскільки дають змогу дослідити певний процес чи явище в динаміці, з'ясувати їх тенденції, доповнити харак­теристику досліджуваного явища, збагатити її історичним контекстом. Статистичні дані сприяють окресленню концептуальних рамок, реалізації конкретного дослідницького проекту. Статистичні матеріали можуть бути використані не тільки для кількісного виміру деяких якісно визначених параметрів чи ілюстрацій, але і для доведення гіпотез, що висуваються на будь-яких інших підставах. Уважний і всебічний аналіз статистичних матеріалів дає основу для глибоких, якісно нових со­ціальних висновків і узагальнень.

На мікрорівні соціальної роботи суттєвим є вивчення неофіційних документів, які є важливим джерелом відомостей про особливості соці­альної проблеми клієнта, умови його життєдіяльності, біографічні дані. Від того, наскільки правильно оформлені особисті документи і адекват­но інтерпретовані соціальним працівником часто залежить доля людини, її подальше життя. Неофіційні документи (автобіографії, щоденники, листи, літературні доробки тощо) збагачують інформацією щодо ціннісної орієнтації людини, мотивів її поведінки, рівня соціалізації, індивідуалі­зації, адаптації, задоволення потреб у різних сферах життя.

- 102-

Іконографічні документи, такі, як кіно- і фотодокументи; твори у „азотворчого мистецтва — картини, гравюри, скульптури — ви-ористовуються переважно для того, щоб доповнити професійні знання _{0 п}евне суспільне і соціальне явище і як "людинознавчі докумен­ти" тобто документи, які дак .о змогу скласти оцінку про особистість

їх авторів.

фонетичні документи часто використовуються спільно з іншими соціологічними методами. Наприклад, під час проведення фокус-гру-пи записується на аудіоносії дискусія з тієї чи іншої проблеми. Фо­нетичні документи в сучасних умовах є важливим інструментом ана­лізу інформації, що отримана під час проведення конференцій, "круг­лих столів", тренінгів, семінарів та інших заходів, які влаштовують установи сфери соціального захисту населення. Найбільш цікаві фо­нетичні документи своїм лінгвістичним аналізом інформації: знання особливостей мови багато в чому сприяє і вивченню структури та культури мислення різних прошарків наслення. Для соціального пра­цівника можуть бути цікавими співставлення різних місцевих діалектів, літературної і народної мов, різних мовленнєвих особливостей, які є характерними для тих чи інших соціальних груп.

Методи аналізу документації. Традиційний (неформалізований) аналіз. Під традиційним, класичним аналізом розуміється вся багато­манітність розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію відо­мостей, які є в документах, з певною точкою зору, що цікавить дослідника у кожному конкретному випадку. Традиційний аналіз — це ланцюг розумових, логічних конструктів, які спрямовані на вияв­лення суті матеріалу, який аналізується. Він дає змогу уловити ос­новні думки та ідеї, прослідковує їх генезис, з'ясовує логіку їх об­грунтування, виявляє логічні зв'язки і логічні протиріччя між ними, оцінює їх з точки зору будь-яких моральних, політичних, естетичних та інших позицій, виявляє логіку самої організації матеріалу.

Традиційний, класичний аналіз доз­воляє охопити найбільш глибинні, при­ховані сторони змісту документа: цей аналіз намагається як би проникнути у глибину документа, вичерпати його зміст. Традиційний аналіз є аналіз інтенсивний. Основною слабкістю його є суб'єктив-^Ність. Яким би добросовісним не був соціальний працівник, який виступає в ролі дослідника, як би не намагався він ^НеУпереджено, гранично об'єктивно роз-

- 103-

глянути матеріал, інтерпретація завжди більшою чи меншою мірою буде суб'єктивною.

При проведенні традиційного аналізу дослідник повинен відпові­сти на наступні запитання: Що являє собою документ? Який у нього контекст? Хто автор? Яка мета створення документа? Якою є надійність самого документа? Якою є достовірність зафіксованих у ньому даних? Якою є суспільна дія, громадський резонанс докумен­та? Яким є фактичний зміст документа? (В результаті відповіді на це запитання повинні бути повністю з'ясовані всі факти, які відображає документ). Яким є оціночний зміст документа? Результатом відповіді на це запитання повинна бути повна ясність відносно того, що саме в документі можна вважати вираженням оцінок, мотивів, установок — взагалі ціннісних уявлень, що отримали в них відображення. Які вис­новки можна зробити про факти, які є в документах? Які висновки можна зробити про оціночні установки, які містяться в документі? Які висновки можна зробити відносно автора документа? Чи достат­ньо повними є відомості, які містяться у документі?

У традиційному аналізі розрізняють зовнішній і внутрішній. Пер­ший з них — це аналіз "історичного контексту" документа, тобто аналіз контексту документа у власному розумінні цього слова і всіх тих обставин, які були супутніми його появі. Мета зовнішнього ана­лізу — установити вид документа, його форму, час і місце появи, те, хто був його автором та ініціатором, які цілі ставились при його створенні, наскільки він є надійним і достовірним, яким є його кон­текст.

Внутрішній аналіз — це дослідження змісту документів. По суті, вся робота соціального працівника спрямована на проведення внут­рішнього аналізу документа, який включає виявлення різниці між фактичним і літературним змістом, установленням компетенції авто­ра документа у справах, про які він висловлюється, виявлення його особистісного ставлення до фактів, які описуються у документі.

Окремі види документів, через свою специфіку, вимагають спеці­альних методів аналізу і залучення для їх виконання спеціалістів різних галузей знань

Юридичний аналіз застосовується для всіх юридичних документів. Його специфіка постає передусім у тому, щоб правильно вживати й інтерпретувати юридичну термінологію, j

Психологічний аналіз застосовується, 'як правило, при розгляді особистих документів. Його основне завдання — аналіз психологіч­ного стану клієнта, його емоційного настрою.

Формалізований метод аналізу документів, або контент-аналіз. Це метод якісно-кількісного аналізу документів. Сутність його поля-

- 104-

гає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремле­них елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Потенційними об'єктами кон-тент-аналізу можуть бути різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постано­ви, матеріали нарад, статті в засобах масової комунікації та інш. Його використання є доцільним, якщо потрібен високий ступінь точ­ності, об'єктивності аналізу матеріалу або якщо цей матеріал знач­ний за обсягом і не систематизований. Так, соціальний працівник може зробити висновок про актуальність певної соціальної пробле­ми, аналізуючи матеріали місцевих засобів масової інформації.

Основними напрямками використання контент-аналізу є: а) вияв­лення і оцінка характеристик тексту як індикаторів певних сторін досліджуваного об'єкта (особливості різних джерел комунікації, зміст різного роду офіційних документів, аналіз особистих документів, вплив повідомлення залежно від аудиторії, аналіз стилістичних особливос­тей тих чи інших документів); з'ясування причин, які породжують повідомлення; в) оцінка ефекту впливу повідомлення. Тема, яка ви­ражається в окремих судженнях, смислових абзацах, цілісних тек­стах, є важливою смисловою одиницею при аналізі спрямованості інтересів, ціннісних орієнтацій, установок тих, хто передає повідом­лення. Імена людей, географічні назви, назви організацій, згадування певних подій в якості смислової одиниці обумовлено тим впливом, який, на думку хомунікатора, вони можуть справити на реціпієнта.

Поиск по сайту: