Соціальна робота у сфері зайнятості

оціальна робота у сфері зайнятості є важливим напрямком соціального захисту різних цільових груп і категорій населен­ня, її відрізняють свої особливі форми, методи роботи, соціальні технології, сфери соціального впливу.

Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать грома­дяни, які проживають на території держави на законних підставах, такі, як: працюючі за наймом на умовах повного або неповного робо­чого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, неза­лежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною тру­довою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призна­чені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять служ­бу в Збройних силах України, Службі безпеки України, Прикордон­них військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ, інших військо­вих формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших пе­редбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні при­ступити до підходящої роботи. У разі не­можливості надати підходящу роботу без­робітному може бути запропоновано прой­ти професійну перепідготовку або підвищи­ти свою кваліфікацію.

Не всі громадяни можуть бути визнані безробітними, серед них: особи віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були звільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, пере-профілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чи­сельності (штату); які вперше шукають ро­боту і не мають професії (спеціальності), в

-381 -

тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує профе­сійної підготовки.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання грома­дянам статусу безробітних приймається державною службою зайня­тості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають робо­ту. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і тру­дової книжки, а в разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні певні права: добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності; захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи; безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працев­лаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підго­товки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, всіма доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і перепідготовку; ком­пенсацію матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість; виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у ви­падках і на умовах, передбачених чинним законодавством; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги; виплату безробітним в установленому поряд­ку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги; включення періоду перепідготовки та на­вчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперерв­ного трудового стажу; надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам — випускникам державних на­вчальних закладів держави, раніше замовлених підприємствами, ус­тановами, організаціями.

В країні діє розвинена мережа державних закладів і установ, які уповноважені проводити працевлаштування громадян, надавати їм соціальні послуги. Основними з них є Державна служба зайнятості, Державний фонд сприяння зайнятості населення, соціальні служби для молоді.

-382-

Поиск по сайту: