І установ із соціальної роботи з жінками

На рівні діяльності міських державних адміністрацій і громадських жіночих організацій створюються спеціалізовані заклади і установи для соціального захисту жінок. Так, у місті Києві працюють міський центр по роботі з жінками, міжнародний гуманітарний центр "Розра­да", Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Украї-на", Центр соціально-психологічної допомоги сім'ї, жінці та молоді, жіночий клуб "Відродження нації", жіночий кризовий центр, жіночий консорціум ННД-США, жіночий інформаційно-реабілітаційний центр "Любомира".

Метою діяльності Київського міського центру роботи з жінками є: залучення жінок до активної громадської діяльності, активізація жіно­чого руху щодо ліквідації усіх форм і проявів дискримінації жінок шляхом усвідомлення ними своїх прав, реалізації свобод у всіх сфе­рах життєдіяльності суспільства. Предметом діяльності' Центру є: за­безпечення підтримки жінок в усіх сферах життя на основі взаємодії Ки ївської міської державної адміністрації та Консорціуму жіночих недержавних організацій Нових незалежних держав — США, жіночих громадських формувань міста; сприяння жіночим громадським фор­муванням та жінкам міста у вдосконаленні їхньої діяльності, надання юридичної, психологічної допомоги, систематизація та публікація ма­теріалів для широкого розповсюдження, організація тематичних фо­румів, надання інформаційно-технологічної та технічної допомоги, ство­рення умов для жіночих громадських формувань, за яких вони мо­жуть налагодити зв'язки для обміну інформацією, набутим досвідом ^та Досягненнями; надання першої необхідної юридичної, психологіч-^Н01 та медико-соціальної допомоги жінкам; постійне інформування ^пРо міжнародні заходи та конференції, можливості отримання гран-^ ^пРо внутрішні та міжнародні законодавчі акти, зокрема з питань ^Ін°чих прав; надання тимчасового місця перебування жінкам, що ^азнали насильства в сім'ї.

При цьому центрі створено Притулок для тимчасового перебуван-

-287-

ня жінок, які зазнали насильства в сім'ї. Його створено з мет< надання: тимчасового місця перебування жінкам, які зазнали наси ства в сім'ї, припинення "ланцюга насильства"; першої необхі юридичної, психологічної та медико-соціальної допомоги. До R тулку приймаються жінки, які мають прописку в м. Києві і макі) можливість звернутися за допомогою до притулку через установ, ний "Телефон Довіри" Київського міського Центру роботи з жі ми. Жінки перебувають у Притулку протягом часу, необхідного певної реабілітації, але не більше місяця.

Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страдгн' раїна" реалізує всеукраїнські програми запобігання торгівлі жі ми, в рамках якої проводяться семінари, "круглі столи", ко ренції, читаються лекції в різних областях України серед мо. розповсюджується інформаційна література. З 18 листопада X^і року (з дня відкриття) і упродовж 1998 року по телефону "га| лінії" центру було зареєстровано 1340 звернень жінок та дівчатї дівчатам було надано конкретну допомогу у поверненні до Ук| Проблему розкрито у 150 публікаціях у центральній і обласній інших засобах масової інформації.

Програма "Тендер у Розвитку" ПРООН, що діє в Ук| 1997 року, надає інформаційну, методичну, організаційну підті при реалізації Національного плану дій.

Соціальна робота з жінками є пріоритетним напрямком ро­боти управлінь соціального захисту населення, соціальних служб щк молоді, реабілітаційних центрів.

Щ

Питання і завдання до семінарського заняття: з(

/. Назвіть теорії щодо гендерного підходу до соціально боти.

2. Проаналізуйте теоретичний аспект проблеми.

3. Охарактеризуйте міжнародні правові документи і під; щодо соціальної підтримки жінок.

4. Розкрийте законодавчі і нормативно-правові аспект, ціального захисту жінок в Україні.

5. Класифікуйте соціальні проблеми, з якими звертаються ^о соціальних служб.

6. Визначте і охарактеризуйте напрямки, форми і методу ціальної роботи з жінками.

Завдання для практичного заняття

Робота v мікрогрупах

Завдання. Обговоріть у мікрогрупах соціальні проблеми жінок: Психологічні особливості важковиховуваних дівчат-підлітків, медико-соціальні проблеми переривання ва­гітності у неповнолітніх, наркотизація серед жіночої молоді як актуальна соціальна проблема, жінки і про­блеми насилля, жінки і сім'я: матеріальне становище і статус, жінки і освіта, професійне самовизначення, жіноче безробіття, інвалідність у жінок.

Питання для обговорення:

Чому виникли означені проблеми? Яка роль чоловіків у поліпшенні становища жінок? Що необхідно зробити, щоб поліпшити становище жінок (на всіх рівнях соціальної структури суспільства)?

Обговоріть різні форми і методи соціальної роботи, соціальні тех­нології, які застосовуються при роботі з означеною категорією жінок.

[If Рекомендована література:

1. Актуальніше проблеми социализации девушек-подростков: сборник науч-ньіх статей /под общ. ред. Г.М.Лактионовой. — К.: А.Л.Д.,1995. — С. 81-96. 2 Берн Ш. Тендерная психология. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. — 318 с.

3. Майерс Д. Социальная психология /Перев. с англ. — СПб.: Питер Ком, 1998. — С. 259-262.

4. Основьі социальной работьі: Учебник /отв. ред. П.Д. Павленок — 2-е изд., испр. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2002. — (Серия "Вьісшее образование"). — С.181-195.

5. Социальная работа \ Под общей редакцией проф. В. И. Курбатова. — Ростов н\Дону: "Феникс", — 2000.

6. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работьі. Учебн. пособие Для студ. вьісш. учеб.заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — С 321-329.

7. Становище дітей та жінок в Україні. Ситуаційний аналіз. — К., 2001.

8. Секс-бізнес в Україні: спроба соціального аналізу /Балакірєва О.М., Бон­дар Т.В., Галустян Ю.М. — К.: Укр. Ін-т соц. досліджень, 2001. — С. 67-68.

-289-

4.2. Соціальна робота з сім'єю

давніх часів у свідомості українського народу виробився мократичний погляд на подружні взаємини, що знайшло о яскраве відображення в народній творчості ("Без хазяїна двір, а хазяйки хата плаче", "Хазяйка в дому — покрова всьому", "Жіі за три угли хату держить, а чоловік — за один").

Громадська думка міцно оберігала цілісність сім'ї, бо в щ була запорука виховання дітей. Розлучення були поодинокими* падками і виправдовувалися лише за умов бездітності або хво Для цього випадку існував народний ритуал розлучення, кощ ловік і жінка дякували одне одному і просили пробачення. В випадках винуватець осуджувався, а іноді навіть повинен був нути село. На початку XX ст. в Україні на 2 000 шлюбів пригі, лише одне розлучення.

Мірилом гідності людини та її морального обличчя було сті ня до дітей. Бездітна сім'я вважалася нещасливою ("Бездітна на — що безплідне дерево"). В українській сім'ї завжди визнаіИ культ предків, панувала пошана до дідуся й бабусі, до батьківГІИ старших у родині діти звертатися на "Ви".

За твердженням К.Д. Ушинського, "суспільне виховання %. народу його сімейне виховання. У сім'ї природа підготовляє у орг; дітей можливість повторення і дальшого розвитку характеру ба Організм нових поколінь у народі носить у собі можливість з' ження і дальшого розвитку історичного характеру нар (К.Д. Ушинский. О народности в семейном воспитании //Собр^И сочинений. т. 2. М. — 1948, — С. 162).

Традиційна мораль ґрунтувалася на авторитеті слова, йоГІИ
сокій місії і незаперечності. Особливо це стосувалося родинного
етикету, та пріоритет незаперечно належав главі сім'ї. Батькс-вІІШ
во було не тільки законом — воно повчало, об'єднувало і утверджу­
вало моральні устої. Разом з тим пошана до такого слова вимагала
від нього особливої відповідальності й життєвих чеснот. Чи не від
того увійшов у повсякдення вислів: "Хоч батько й скупий на слово,
але воно є законом".,|Я

Г. Сковорода у притчі "Вдячний Еродій" словами головногш^И сонажу висловлює головну думку цього твору: "Він (батько) Д^аІ мені крила, а я сам навчився літати. Він дав мені добре серіщИ самохітно здобуваю навички і радість, тобто забавляюся вдячіИ Він тільки часто відсікає мені колюки, розумій, мої супротивні вдя ' ності вчинки, й орошує бесідою, що оживляє мене до вдячності, о ж його бесіди, як магнітна стрілка в північний бік, потрапляють пр

290-

вильно і влучно в цей кін: невдяч­на воля — ключ пекельних мук, вдячна ж воля — рай усіх соло­дощів". Рідна мати — перший вчитель, від якого розпочинається родовід вихователів та саме ви­ховання, і її ніким замінити не можна.

Оскільки головним обов'язком батьків народна педагогіка вва­жає виховання дітей, вона прагне на допомогу батькам мобілізувати якомога ширше коло людей, гро­мадськість. Одним із яскравих підтверджень цього є давня традиція вибору кумів, тобто других батьків новонародженого, його опікунів і захисників. У науковій літературі і у повсякденному житті кумів ото­тожнюють з названими батьками. Інколи ці слова трактуються як синоніми: кум, почесні батьки, названі батьки. Так, куми — це по­чесні батьки в сучасному розумінні слова. їх ще називають запроше­ними батьками, обрядовими батьками (бо вони беруть участь у реє­страції новонародженого) або другими батьками. Якщо кум усино­вив чи вдочерив когось з своїх подопічних, тоді він стає ще й назва­ним батьком.

З розвитком суспільства проходять зміни структури сім'ї та взає­мовідносин між окремими її членами: зменшення стабільності, ма-лодітність, послаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок тощо, що певним чином змінюють взаємини між батьками та дітьми у родинах.

Значні зміни відбуваються у системі чоловічих та жіночих соціаль­них ролей у сім'ї стосовно виховання дітей. Залучення жінок до сус­пільно-виробничої сфери, що спостерігається протягом останніх де­сятиліть, підвищує їх авторитет у родині і у той же час зменшує спілкування з дітьми, їх виховання. Важкі матеріальні умови існуван­ня більшої частини українських сімей примушують жінок до праці не стільки з необхідності власного самоствердження та професійної ка-Р ^єри, скільки через необхідність матеріально підтримати власну сім'ю.

Ставлення держави до проблем сім'ї визначено в Конституції Ук­раїни, в якій зазначається, що кожен має право на достатній життє-^Вии рівень для себе і своєї сім'ї (стаття 48). Конституцією України Скріплюються і гарантуються соціальні права щодо сім'ї, наголо­шується, що "шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, ожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. ^ать>ки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні

-291 -

діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацюючих батьків. Сім,' материнство і батьківство охороняються державою" (стаття § Держава створює соціально-економічні та правові передумови нормального функціонування сім'ї, розвитку, виховання та освіти д'р На державу покладається утримання та виховання дітей, позбаї них батьківського піклування. Дітям гарантується рівність прав w лежно від походження, а також від того, народжені вони у шл поза ним.

Важливим документом, який регулює сімейні відносини, є Ко, про шлюб і сім'ю (1969 р.) зі змінами та доповненнями (1992, pp.). В ньому закріплені традиційні для українського народу цінн такі, як: дальше зміцнення сім'ї; побудова сімейних відносин на, ровільному шлюбному союзі жінки і чоловіка, на вільних від має альних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та пов всіх членів сім'ї; виховання дітей сім'єю з обов'язковим піклу батьків про їхнє здоров'я, фізичний, духовний, моральний розві навчання і підготовку до праці; всемірна охорона інтересів ма дітей; виховання почуття відповідальності перед сім'єю; жінки і чі віки мають у сімейних відносинах рівні особисті і майнові права.

Не допускається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг при одруженні і в сімеяН відносинах залежно від походження, соціального і майнового CffH расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставленн^Н релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обстащИ

Сім'я перебуває під захистом держави. Держава виявляє піклу­вання про сім'ю шляхом створення і розвитку широкої мережі flfl гових будинків, дитячих ясел і садків, шкіл-інтернатів та інших дитя­чих закладів, організації і вдосконалення служби побуту та громадсь­кого харчування, виплати допомоги в разі народження дитині^Щ дання допомоги і пільг одиноким матерям і багатодітним сім': також інших видів допомоги сім'ї.

Материнство в Україні оточене всенародною пошаною і поі охороняється і заохочується державою. Охорона інтересів ма* дитини забезпечується спеціальними заходами з охорони праці ров'я жінок, створенням умов, які дають жінкам можливість п вати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною ральною підтримкою материнства та дитинства, включаючи н жінкам відпусток по вагітності і пологах із збереженням утриї та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Поиск по сайту: