Форми працевлаштування у службах зайнятості

Організація оплачуваних громадських робіт

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участі державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприєм­ствах, в установах і організаціях комунальної власності і за догово­рами на інших підприємствах, в установах і організаціях. З особами, які бажають брати участь у громадських роботах, укладається стро­ковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їхнє працевлаштування на підходя­щу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.

У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по без­робіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої про­фесії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період — до надання йому підходящої роботи. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично викона­ну роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної

-385-

плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці. На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, випла­ту допомоги по тимчасовій непрацездатності. За безробітними гро­мадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповід­но до Закону. Фінансування громадських робіт провадиться за раху­нок місцевого бюджету із залученням коштів державного фонду спри­яння зайнятості населення (в частині організації таких робіт для без­робітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають робо­ту, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної про­фесійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадяни­на; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; \ пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка і громадян організуються державною службою зайнятості за її на- і правленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладени­ми договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

Надання компенсацій і допомог

Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їхньої трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період про­фесійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю, матері­альної допомоги по безробіттю; г) подання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім'ї з урахуван­ням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебува­ють на його утриманні.

Особливі гарантії надаються працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Працівникам, 1 трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або 1 уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації вироб- І

- 386 - і

ництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофі-люванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військо­вої служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без пра­ва на пенсію, за умови їхньої реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають робо­ту, гарантується: а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи; б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 процентів — протягом 90 календарних днів і 50 процентів — протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого зако­нодавством розміру мінімальної заробітної плати; в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи; г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають визначений законодавством про пенсійне забезпечен­ня необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах). Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і ком­пенсації відповідно до законодавства. У разі, коли вивільнений пра­цівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у дер­жавній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а умови виплати допомоги по без­робіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 Зако­ну, а якщо цей працівник відмовився від двох пропозицій підходящої роботи в період пошуку роботи, він втрачає право на надання стату­су безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією як такого, що шукає роботу.

Не поширюються згадані пільги і на працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території.

Якщо протягом двох років, які передують звільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміж­ну професію за попереднім місцем роботи і якіМо при працевлашту­ванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи провидяться за рахунок підприємства, організації, установи, з яких звільнено працівника. У разі необхідності державна служба зайнятості ^оже компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 Процентів витрат на

-387-

організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій з підстав, передбачених цією статтею. Гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підви­щення кваліфікації.

Розмір матеріальної допомоги в період професійної підготов­ки та перепідготовки

Громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і безробітні, в період професійної підготов­ки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога в розмірі 75 процентів їхньої середньої заробітної плати за останнім місцем ро­боти, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в на­родному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не ниж­че встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Громадянам, які звільнилися з підприємств, установ і організацій з інших причин або які вперше шукають роботу, або тривалий час (більше шести місяців) не працюють, або закінчили навчання у професійно-технічних і вищих закладах освіти чи звільнилися зі строкової військо­вої або альтернативної (невійськової) служби, зареєстрованим у дер­жавній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і безробітні, у період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матері­альна допомога у розмірі допомоги по безробіттю, передбаченої для цієї категорії громадян.

Умови виплати допомоги по безробіттю громадянам, зареє­строваним на загальних підставах

У державній службі зайнятості громадяни реєструються на за­гальних підставах як такі, що шукають роботу. Право на допомогу по безробіттю мають незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані у вста­новленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю випла­чується з восьмого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календар­них днів протягом двох років; для осіб передпенсіиного віку (підпункт "г" пункту 1 статті 5 цього Закону) — до 720 календарних днів, а громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше шести місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 кален­дарних днів. У період пошуку роботи та безробіття громадянин зо­бов'язаний сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до реко­мендацій працівників державної служби зайнятості.

-388-

Розміри допомоги по безробіттю громадянам, зареєстрова­ним на загальних підставах

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнані у встановле­ному порядку безробітними і мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі: а) не менше 50 процентів середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче вста­новленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 календарних тижнів; б) не нижче встановлено­го законодавством розміру мінімальної заробітної плати — у всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (більше шести місяців) перерви.

Громадянам, які закінчили навчання у професійних навчально-ви­ховних і вищих навчальних закладах (очні форми навчання) і протя­гом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у працев­лаштуванні, а також громадянам, звільненим з дійсної військової служ­би в Збройних силах України, Національній гвардії України, Прикор­донних військах України, Службі безпеки України, військах внутріш­ньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, створе­них відповідно до законодавства України, альтернативної (невійсько­вої) служби, які протягом трьох місяців після звільнення звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, допомога по безробіттю подається у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі: а) працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; б) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; в) про­ходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення ква­ліфікації за направленням державної служби зайнятості; г) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; д) на­брання законної сили вироком суду про позбавлення волі або на­правлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію; є) от­римання права на пенсію відповідно до законодавства України; є) пе­реїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто); ж) закінчення строку їх виплати; з) одержання допомоги по безро­біттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом; і) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дити­ною до досягнення нею трирічного віку; подання до державної служ-

-389-

би зайнятості письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; смерті безробітного.

Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі: а) надання громадянину відповідно до діючого поряд­ку вихідної допомоги та іни^іх виплат при звільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову ком­пенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги, виплачуваної з громадських фондів; б) пору­шенні Законів; в) звільненні громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців у разі: а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи; б) приховуван­ня від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштуван­ня на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіт­тю; в) порушення громадянином умов і строку його реєстрації та перереєстрації як безробітного г) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше міся­ця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості; є) припинення навчання у на­вчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин. Строк, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю, зарахо­вується до загального періоду виплати допомог.

Матеріальна допомога по безробіттю

Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіт­тю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 процентів встановленої за­конодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньо­місячний сукупний дохід на члена сім'ї' не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утри­манні, членам сім'ї безробітного або особі, яка здійснювала похован­ня, виплачується допомога на поховання у розмірі, встановленому законодавством. Кожному з членів сім'ї, які перебувають на утри­манні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безро­біттю, надається одноразова матеріальна допомога у розмірі 50 про­центів установленої законодавством мінімальної заробітної плати.

Добровільне соціальне страхування зайнятості

Громадяни можуть укладати з органами державного страхування

-390-

договір на випадок втрати роботи. Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги в період професійної підго­товки і перепідготовки.

Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюд­жету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку із здійсненням за­ходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихій­ного лиха.

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, ви­конавчими органами відповідних рад, відповідними державними органа­ми, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Поиск по сайту: