Функції соціальної роботи

Соціально-діагностична, вивчення особливостей групи, прошар­ку, особи, ступеня і спрямованості на них мікро- та макрофакторів середовища; диференційовані, індивідуалізовані і точно визначені проб­леми клієнтів для організації надання допомоги, підтримки, захисту; вивчення, аналіз та оцінка об'єктів соціальної роботи (індивідів, сімей, груп); діагностика результативності процесу співробітництва.

Прогностична: передбачення розвитку подій, процесів, програ­мування, прогнозування впливу на об'єкти соціальної роботи всіх соціальних інститутів суспільства, моделювання соціальної поведінки цих об'єктів; визначення цілей та способів втручання соціального пра­цівника у проблеми клієнта; прогнозування, програмування, проекту­вання процесів розв'язання проблем клієнтів з метою надання квалі­фікованої допомоги.

Соціально-комунікативна: встановлення контактів з тими, хто потребує допомоги і підтримки, організація обміну інформацією, спри­яння включенню різних інститутів суспільства в діяльність соціальних служб, допомога у сприйнятті і розумінні іншої людини; формування стратегії і тактики співробітництва соціального працівника з клієнтами.

Організаційно-управлінська: сприяння організації соціальних служб на підприємствах, в організаціях, за місцем проживання, залучення до роботи громадськості, спрямовування діяльності соціальних служб на надання різних видів допомоги і соціальних послуг населенню, у першу чергу малозабезпеченим категоріями населення, окремим лю­дям; забезпечення узгодженої взаємодії всіх ланок соціального за­хисту.

Правозахисна: використання законів і правових актів, спрямова­них на надання допомоги, підтримка і захист населення, яке прожи­ває в країні і за її межами; використання правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів, сприяння у застосуванні засобів державно­го примусу і реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які

-28-

вдаються до прямих чи опосередкованих протиправних дій щодо клієнтів.

Превентивна: передбачення і приведення в дію соціально-право­вих, юридичних, психологічних, соціально-медичних, педагогічних та інших механізмів попередження і подолання негативних явищ; органі­зація соціально-терапевтичної, соціально-побутової, психолого-педаго-гічної, медичної, юридичної та іншої допомоги; забезпечення захисту прав сім'ї, жінок, підлітків, дітей, молоді; запобігання виникненню мож­ливих життєвих проблем у окремих індивідуумів; збереження, підтримка і захист нормального рівня життя і здоров'я людей.

Психотерапевтична: організація консультування різного виду, коригування міжособистісних стосунків, допомога в соціальній реабі­літації всім, хто потребує допомоги, сприяння соціальній адаптації особи.

Соціально-педагогічна: виявлення інтересів і потреб людей у різних видах діяльності (виховній, навчальній, освітній, культурно-дозвіль-невій, спортивно-оздоровчій, технічній, художній творчості, туризмі), залучення до роботи різних установ, організацій, громадськості, твор­чих та інших спілок, спеціалістів, тренерів, організаторів культурно-дозвільневої, туристично-краєзнавчої роботи, сприяння соціалізації особистості.

Соціально-економічна: сприяння і надання необхідної допомоги та підтримки різним категоріям населення (інвалідам, дітям-сиротам, людям похилого віку, молодим сім'ям), надання натуральної та гро­шової допомоги, встановлення пільг; надання допомог, одноразових компенсацій; здійснення соціально-побутового патронажу.

Соціально-медична: організація роботи з профілактики здоров'я, допомога в оволодінні основами надання першої медичної допомоги, культури харчування, санітарно-гігієнічними нормами; організація ро­боти з планування сім'ї, формування відповідального ставлення до репродуктивної і сексуальної поведінки, сприяння у підготовці мо­лоді до сімейного життя, сприяння формуванню здорового способу життя, головні складові якого — організація медико-соціального за­хисту населення, наукове обґрунтування і своєчасне застосування заходів збереження, підтримки і захисту нормального рівня життя і здоров'я людей.

Контрольно-наглядова: здійснення контролю за виконанням прий­нятих рішень, за цільовим використанням коштів, передбачених для надання адресної соціальної допомоги. Проведення перевірок надан­ня соціальної допомоги, для участі в яких залучаються відповідні спеціалісти. Оформлення необхідних документів, перевірка правиль-

-29-

ності заповнення та їх видачі на отримання державної соціальної допомоги. Перевірка правильності надання соціальної допомоги.

Рекламно-пропагандистська: організація реклами соціальних по- слуг, пропаганда та поширення ідей соціального захисту людини, за-безпечення клієнтів необхідною інформацією у зрозумілій і доступній для них формі, надання багатоваріантних порад і пропозицій.

Науково-дослідницька: визначення проблем, конкретних тем дос- ліджень; добір, аналіз літературних джерел, досвід; використання наукових методів збирання первинної інформації та її обробки; оформ- лення результатів досліджень та визначення шляхів впровадження їх у практику.

Освітня: формування зацікавленості працівників у навчанні та підви- щенні кваліфікації. Створення сприятливих умов для навчання, вияв- лення індивідуальних потреб працівників у навчанні, розробка про- ектів планів підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Викорис- тання інноваційних методів навчання, новітніх технологій.

Проведення проствітницьких курсів, тренінгів, семінарів для клієнтів соціальних служб з метою підвищення інформованості у різних сфе- pax життя, формування соціальних навичок, життєвої компетенції.

Структурно-функціональний підхід до соціальної роботи характе- ризує її як складне, багатофункціональне утворення. Різні за своїми змістовними ознаками компоненти соціальної роботи тісно взаємо- пов'язані між собою, взаємодоповнюють один одного, зберігаючи при цьому її цілісність, міждисциплінарність, інтегративність.

Реалізація форм і методів соціальної роботи, соціальних технологій залежить від певного напряму соціальної роботи. Основні з них: соціальний захист, соціальна підтримка, соціальна допомога.

1. Соціальний захист — одна з головних умов реальності право- вого статусу особистості в державі. Він включає: комплексний аналіз рівня соціальних та економічних умов життя населення, організацію пенсійного забезпечення громадян; розробку заходів щодо матері- ально-побутового обслуговування непрацездатних членів суспільства, створення адресної диференційованої системи підтримки на держав- ному та благодійному рівнях, організацію та впровадження нових форм та видів натуральної, гуманітарної, технічної допомоги. Рівень соці- ального захисту залежить від ступеня економічного розвитку країни та її правової системи.

2. Соціальна допомога — комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації. Розрізняються такі види соціальної допомоги: матеріальна допомога (матеріальне забезпечення у ви- падку тимчасової чи постійної непрацездатності, безкоштовне забез-

-ЗО-

__________

печення одягом, продуктами харчування та іншими речами; окремі виплати в системі соціального забезпечення); соціально-медична до­помога (реалізація різних форм медичного обслуговування, гаранто­ваних державою; благодійна діяльність недержавних органів; допо­мога, спрямована на реабілітацію інвалідів); психолого-педагогічна допомога (виправлення психолого-педагогічних вад (коригування), виявлення та зміна поведінкових та діяльнісних моделей особистості, вироблення навичок самодопомоги); консультативно-інформаційна допомога, правова допомога.

3. Соціальні послуги — комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та поліпшення умов життє­діяльності особистості чи окремих груп. За тривалістю дії соціальні послуги поділяються на: постійні (всі види соціального страхування; послуги, гарантовані діяльністю соціальних служб, спрямовані на вирі­шення соціальних, правових, культурних, психологічних та інших проб­лем); тимчасові (пов'язані з необхідністю задоволення особистості в отриманні інформації, консультації, організації дозвілля особис­тості в певний проміжок її життєдіяльності). В залежності від особи клієнта, місця надання послуг та їх видів вони бувають безкоштовні та платні. Рівень розвитку соціальних послуг в державі є показником спрямованості її соціальної політики та індикатором вирішення со­ціальних проблем.

В соціальній роботі як практичній діяльності виділяються: суб'єкти і об'єкти соціальної роботи; методи, форми, соціальні технології, техно­логії соціальної роботи, напрями соціальної роботи; сфери призначення і застосування соціальної роботи в державному і недержавному секто­рах, на регіональному і адміністративному рівнях (див. табл 2, 3).

Функціональність соціальної роботи, її ефективність залежать від законодавчого підкріплення діяльності організацій і установ держав­ного та недержавного сектору на регіональному і адміністративному рівнях, визначення правового статусу суб'єктів і об'єктів соціальної роботи, створення в ній системи соціальної безпеки.

Питання і завдання до семінарського заняття.

1. Визначте основні ознаки соціальної роботи як професійного виду діяльності.

2. Розкрийте сутність понять "соціальна робота", " соціаль­на робота як практична діяльність".

3. Охарактеризуйте методологічні принципи соціальної робо­ти. Які принципи соціальної роботи відображають її прикладне значення?

- 31 -

Таблиця 2

-32-

Таблиця 3

. За віком:діти до 18 p., молодь від 15 до 28 p., люди середнього віку, люди похилого віку. • За статусом:інтелігенція, службовці, робітники, жителі сільської місце­ вості. • За специфікою вирішення проблем:інваліди всіх груп інвалідності; діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків; діти групи ризику (діти вулиці, схильні до наркоманії і алкоголізму, девіантної по­ ведінки); пенсіонери і учасники Другої світової війни; неповні сім'ї; мо­ лодь усіх цільових груп і категорій; звільнені з місць позбавлення волі; біженці; мігранти; безробітні; переселенці; жертви аварії на ЧАЕС; мало­ забезпечені та інш. • Соціальна проблемаяк об'єкт соціальної роботи.
Методи. соціальної роботи		• Соціологічні • Організаційні • Психологічні
Форми соціальної роботи		• Індивідуальні • Групові • В спільноті (общині, громаді, ком'юніті, мікрорайоні)
		• Соціальна опіка і піклування • Соціальне забезпечення (субсидії, пенсії, пільги, допомоги) • Соціальне страхування
. Соціальні технології
Технології соціальної роботи	—	• Соціальна діагностика, корекція, терапія, профілактика, адаптація, реабілітація, навчан­ня, посередництво, експертиза, консультуван­ня, прогнозування, проектування.
Напрями соціальної роботи		• Соціальний захист • Соціальна допомога • Соціальні послуги

-33 -

Л у чому виявляються особливості соціальної роботи на мікрорівні соціальної структури суспільства?

6. У чому виявляються особливості соціальної роботи на мезо-і макрорівнях?

7. Охарактеризуйте функціональний характер соціальної ро­боти.

8. Опишіть і проаналізуйте функції соціальної роботи.

9. Охарактеризуйте державний і недержавний сектори при­значення і застосування соціальної роботи.

10. У чому специфіка соціальної роботи на регіональному і адміністративному рівнях?

11. Визначте суб'єкти і об'єкти соціальної роботи.

12. Опишіть основні складові елементи соціальної роботи як практичної діяльності: форми, методи, соціальні технології, тех­нології соціальної роботи, напрями соціальної роботи.

Рекомендована література:

/. Коваль Л.Г., Зверева І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. \соціальна робота. — К., 1997.

2. Социальная работа. / Под общ ред. В.И.Курбатова. — Ростов н/Дону: "Феникс". — 2000.- 576 с.

3. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. — К.: ДЦССМ, 2002.— С.417-418

4. Соціальна робота: Хрестоматія // Соціальна робота. Книга 3. — К. ДЦССС, 2002-С. 213-218.

5. Фрейджер P., Фейдимен Д. Личность: теории, зкспериментьі, упражне-ния. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. — 864 с.

6. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работьі: Учеб. пособие для студ. вьісш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — С.5-72, 402-426.

7. Знциклопедия социальной работьі. — Т. 1-3 \ пер. с англ.. — М., 1993-1994.

-34

Поиск по сайту: