Соціальне проектування

оціальне проектування бере свій початок з розробки інноЗ вацій та інноватики в соціальній роботі. Дослівний перекла|| англ. слова "innovation" — введення нового в практику. Узагальненні визначення може бути таким: інновація (нововведення) — це внесе*! на, впроваджена в практику новинка, завдяки якій відбуваються зитивні зміни і досягається необхідний ефект. Інновація — це пу дукт уяви, наслідок фантазій щодо можливих змін у технології чи іншого процесу чи способу дій, це нові ідеї, які можна практич використовувати, це зміни й перетворення, що призводять до вдс коналення діяльності.

Нововведення являє собою спосіб розв'язання протиріч між запер чуваним старим, що вичерпало себе, та перспективним новим, що^в верджує себе. Методологічною основою інновацій у різних сферах; виступає діалектичний закон заперечення запереченням.

Останніми роками активно розвивається нова галузь знання" інноватика, яка досліджує питання теорії та практики нововведбй Інноватика — механізм прилаштування до змінного навколишнь середовища, перетворення та інновацій.

Нововведення в соціальній роботі класифікують таким чином:

• винахід нових технологій (наприклад, нового інструментарії оцінювання потреб клієнтів, заняття з іпотерапії тощо);

• адаптація чи зміна існуючих технологій (наприклад, модифЙ ція експертного оцінювання роботи з дорослими для вико| тання його в роботі з дітьми);

• нові сфери використання існуючих технологій, що називай технологічним переносом (наприклад, використання наукове інструментарію для практичних оцінок);

• використання існуючого методу іншою групою користувачів^

• соціальне проектування.

Класифікації нововведень.

За сферами громадського життя: соціальні, політичні, еконо* інновації, інновації у культурно-духовній сфері. Соціальні інноваи свою чергу класифікують за тим, у якому структурному компоь соціальної сфери вони відбулися: пенсійному забезпеченні, соцЩ йому обслуговуванні, зайнятості населення, охороні праці, житя політиці, сімейній політиці, медичному обслуговуванні, сфері осі тощо.

За предметним змістом інновації поділяють на: продуктні, нологічні та інноваційні сфери послуг.

-258-

За масштабами використання: одиничні (виконуються на одно­му об'єкті) та дифузні (розповсюджені по кількох об'єктах).

Інноваційний процес — процес пошуку або винайдення нової ідеї, її розробки та експериментальної апробації (первинного запро­вадження), поширення та використання.

Завдання управління інноваційним процесом:

• ознайомлення з методами подолання«опору в організації;

• знання етапів планування та здійснення змін;

• знання стратегії управління у перехідний період;

• розуміння необхідності управління.

Інноваційний процес вбирає в себе інноваційну діяльність, спря­мовану на використання наукового знання і практичного досвіду з метою вдосконалення існуючої практики (наприклад, соціального обслуговування).

Етапи інноваційного процесу: інноваційний задум; проект; план; оцінка; експеримент та впровадження.

В науковій літературі виділяють методи пошуку та генеру­вання ідей, "мозковий штурм", метод номінальної групи (МНГ), ме­тод Дельфі, метод віднесеної деструктивної оцінки, метод цільових обговорень, круговий збір ідей, метод конкретних випадків, метод "вогню по керівнику", метод вільних асоціацій, метод порівняльних оцінок, метод розстановки проблеми за значущістю, "круговий ме­тод", метод поіменного висування, "мета-план", метод матричного структурування, метод "за-проти", метод утопічних ігор, метод ла­тентного мислення, метод блокнота, "піраміда ідей".

Соціальне проектування — це різновид усвідомленої інновацій­ної діяльності.

Соціальний проект — це сконструйоване ініціатором проекту соціальне нововведення, метою якого є створення, модернізація або підтримання в середовищі, що змінюється, матеріальної або духов­ної цінності. Це нововведення мусить мати просторово-часові кор­дони, а його влив на людей — визнаватися позитивним за соціаль­ним значенням.

Проекти надають можливість апробації (пілотування) ідей, пошу­ку та концентрації відповідних ресурсів. Проект соціальної роботи інколи розуміють як інтегровану систему, що складається із: сфор­мульованих проектних цілей; створених для цих цілей соціальних ус­танов, фізичних об'єктів, систем соціального захисту; розроблених ^та затверджених відповідних документів — програм, планів, кошто­рисів, розрахунків тощо; розрахованих матеріальних ресурсів — Матеріальних, фінансових, трудових, часових; комплексу управлінсь­ких рішень, заходів з досягнення цілей.

-259-

Типи проектів. За характером запланованих змін: інноваційні, екти, підтримуючі проекти; за характером діяльності: освітні п, ти, науково-технічні проекти, культурні проекти, інші послуги; за, штабами: мікропроекти (до 10 тис. доларів США, малі проект^ 10-100 тис. доларів США, мегапроекти — понад 100 тис. до, США); за особливостями фінансування (інвестиційні, спонсо| кредитні, бюджетні, субсидійовані, благодійні); за термінами зації: короткотермінові (1-2 роки), середньотермінові (2-5 рої довготермінові (понад 5 років).

Життєвий цикл проекту, оцінка існуючої ситуації, поява планування проекту; впровадження проекту; оцінка результатів!, ніторинг виконання проекту; нові ідеї.

Етапи виникнення нововведень:

1. На основі аналізу інформації, що надходить з навколи середовища виявлення імпульсу змін.

2. Визнання неспроможності колишнього шляху, колишніх щ тей та ідеалів.

3. Перша реакція на зміни: подолання опору.

Напрямки реалізації програми ЮНІСЕФ "Здоров'я та ток молоді" (програми, проекти):

• просвітницька діяльність серед молоді та її лідерів стосовно навчання соціальним навичкам: участі у прийнятті рішень, фор­муванні здорового способу життя, в заходах профілактики ВІЛ/ СНІДу, у програмі за методикою "рівний — рівному" тощо;

• підготовка фахівців для проведення нових для країни форм роботи з дітьми та молоддю;

• адаптація та реалізація існуючих соціальних проектів, розрахо­ваних на роботу з конкретною групою молоді;

• видання інформаційних, методичних та дидактичних матеріалів, розроблених на підставі досвіду реалізації програм з форЩ вання здорового способу життя;

• підтримка проведення заходів (конференції, ярмарки), атр: ваних на поширення досвіду, накопиченого в ході реалі соціальних проектів;

• проведення досліджень, необхідних для подальшої роб проблем здоров'я і розвитку молоді, для вивчення ситуа проведення оцінки;

• технічна підтримка партнерів.

260-

Зміст діяльності соціальних працівників із формування здо­рового способу життя.

Так, в аспекті досягнення мети щодо створення сприятливого со­ціального оточення важливими є проекти, орієнтовані на інформацій­не забезпечення діяльності молоді за принципом "Рівні — рівним". Основний принцип цих програм полягає в тому, що молодь з вели­кою довірою ставиться до тієї інформації, яку одержує від своїх же ровесників, а ще більше — до інформації, створеної молодими. Саме на це були спрямовані підпроекти створення молодіжних інформацій­них, ресурсних центрів, семінари інформаційних волонтерів, розроб­ка інтерактивного модуля для молодіжних інформаційних центрів. У рамках реалізації цих програм були напрацьовані інформаційні мате­ріали з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, в розробці їх взяла участь значна кількість представників молоді, які вивчили, усвідомили і змогли донести до ровесників необхідність ведення здорового способу життя. Важливо, що ресурсні центри при соціальних службах і НДО стали місцем, де потрібну інформацію стосовно здорового способу життя, прав дитини можуть надати не тільки дітям та молоді, але й батькам, вчителям, спеціалістам, які працюють з молоддю. Сюди можуть звернутися за допомогою і кри­зові категорії людей, що мають проблеми. Популярність таких центрів досить значна у молодіжному середовищі.

1. Наявність освіти про здоровий спосіб життя. Чинник нестачі фахівців чи їхньої недостатньої кваліфікації. Чинник тематики освіти.

2. Поінформованість про здоров'я та її зміст. Чинник впливовості інформації.

Чинник особливостей засобів масової інформації.

3. Розвиток свідомості й активності осіб та громад, громадсь­
ких організацій.

Чинник суспільної байдужості. Чинник ціннісної орієнтації. Чинник психічних особливостей.

4. Розвиток і досягнення змін в організаційному забезпеченні
Діяльності щодо проблем здоров'я.

Чинник бажаного ідеалу. Чинник можливих реалій.

Чинники формування суспільної політики здоров'я. Відстоювання прав на здоровий спосіб життя окремих осіб, соці­альних груп, громад. Міжгалузева співпраця. Посередництво.

-261 -

Партнерство (взаємна вигода).

Самодопомога і взаємодопомога.

Комплекс заходів: освітніх, виховних, соціальних.

Кожен проект відповідає певній послідовності, яка, за всієї се розмаїтості, має загальні ознаки: визначення теми і мети проект обґру^нтУ^вання актуальності, визначення етапів, ресурсів, термі реалізації, перелік основних напрямків діяльності, система орг" зації контролю, менеджмент проекту, механізми реалізації, систе' захоД^Ів. оцінка ефективності та інш.

Таким чином, соціальне проектування являє собою специф'г діяльність, що пов'язана з науковим визначенням варіантів плано _го розвитку соціальних процесів та явищ і з цілеспрямованою змі конкретних соціальних інститутів.

Питання і завдання до семінарського заняття.

/. Визначте поняття "інноватика" та "інновації". 2- Розкрийте сутність інноваційного процесу.

3. Визначте поняття "соціальне проектування", розкрийте it сумність.

4. Окресліть механізм розробки та впровадження проекті

5. Охарактеризуйте етапи проектної діяльності.

6. У чому сутність супервізії персоналу проекту?

7. Проаналізуйте проекти, які спрямовані на поліпшення^ цільного становища різних цільових груп і категорій населен-

Завдання для практичного заняття.

Робота у мікрогрупах.

Завдання 1. Проаналізуйте структуру певного соціальї-проекту, визначте сильні і слабкі місця, недолі* переваги. Чи відповідає він специфіці соціа/ роботи з певною цільовою групою?

Завдання 2. Обговоріть варіанти соціальних програм із альної роботи з дітьми та молоддю центрів с альних служб для молоді: обґрунтуй актуальності впровадження (відомості про суб' об'єкт); виявлення основних умов, необхідних* його реалізації (організаційні, людські ресурси?* фінансування, співзасновники); виявлення осн~ психологічних впливів (підтримка керівництва, соналу, громадськості).

- 262 -

Рекомендована література:

1. Зверева И.Д. Проект "Социальное образование в Украине": перспективьі развития социальной работьі /социальной педагогики. /Практична психологія та соціальна робота. — № 5 (42), 2^Г ">.. — С. 20-23.

2. Інновації у соціальних службах.: Навчально-методичний посібник. — К.: Пульсари. — 167 с.

3. Комплексна програма соціальної підтримки та розвитку молоді "Молодь — майбутнє Києва" на 1999-2000 роки. — К., 1999.

4. Періодична національна доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини. — К., 1998. — С. 190-206.

5. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / Під заг. ред. /. Звєрєвої, Г. Лактіонової. — К.: Наук. Світ, 2001. — 53 с.

6. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. — К.: ДЦССМ, 2002.— С. 364-365.

7. Оцінка ефективності програми "Здоров'я та розвиток молоді". 1997-2001.— К. — 95 с.

-263-

Розділ IV. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ

КЛІЄНТІВ

Поиск по сайту: