Основні види соціальної роботи з групою

Групи відновлення. Дані групи організуються у мікросоціумі у містах проживання клієнтів для спільного раціонального проведення дозвілля. Групи розвиваються спонтанно, на добровільній основі.

Групи відновлення умінь. Основна мета груп — допомогти клієнту відновити втрачені уміння чи набути нові на основі широкого спектру діяльності — від спортивних ігор до занять художньою твор­чістю.

Освітні групи будуються на основі взаємоспрямованих інтересів клієнтів до тієї чи іншої проблеми на основі соціальних запитів клієнта.

Посередництво. Мета соціальної роботи — гармонізація потреб особистості і суспільства. Соціальний працівник, виступаючи у ролі посередника і фасілітатора, допомагає клієнту досягти того, чого він потребує, через лікувальні дії групового процесу. Метод спрямова­ний на надання практичної допомоги у подоланні неблагополучного ^СеРедовища.

Групи самодопомоги. Робота, яка проводиться у групі, будуєть-

^{я н}а основі взаємної підтримки її членів. Соціальний працівник пе-

Р^едає свої функції групі. Виділяють (Дрейкфорд) п'ять критеріїв стре-

У> на основі яких відбувається об'єднання клієнтів у групи самодо-

^Моги: відповідальність, стандарти, конфесія, непрофесіоналізм,

Р°^гРама дій. В основі групового процесу знаходяться принципи са-

УДосконалення через розвиток самосвідомості. Ко ^еІ^{запевтич}ні групи. Основна мета груп — регулювати розвиток і

петентність індивідів і оточення. Групова терапія переслідує такі

- 127 —

цілі: допомагає розвивати інтерперсональні уміння, розвиває основи' етапи особистісного росту, допомагає коректувати хронічні пробд^ ми із здоров'ям, поліпшує індивідуальні розбіжності. У процесі rn_v пового обговорення проектуються моделі оптимального соціального функціонування, відбувається стабілізація емоційної напруги. Kepi», ник, терапевт, фіксує взаємодію в групі, інтерпретує групову поведіц. ку. В процесі аналізу групової й індивідуальної поведінки формують­ся нові продуктивні моделі поведінки, взаємодії, соціального обміну В роботі використовуються психоаналітичні підходи, поведінкові клієнт-центровані.

У науковій літературі виділяються також різнобічні види груп, ос­новані на клінічних моделях роботи з групою (групова психоаналі­тична терапія — А. Вольф, групи терапії діяльністю — С. Славсон групові адаптивні підходи — Дж. Джонс, поведінкова групова тера­пія, терапевтичні соціальні служби і общини, репресивно-стимулюючі групи); методи групового консультування (методи групового розвит­ку, метод вирішення проблем, групове адлеріанське консультування, функціональний груповий підхід, групо-центроване консультування — К. Роджерс, сімейне групове консультування, сімейне консультуван­ня Фулмера, сімейна терапія Сатір, структурна сімейна терапія Міну-хіна, сімейна терапія Боуена); групи психологічного саморозуміння (лабораторні методи і Т-групи, S-групи, групи зустрічей, марафон).

Необхідно відрізняти специфіку психотерапевтичної і соціальної групової роботи. Для першої з них динаміка групи виступає як ліку­вальний засіб, для іншої — соціальна форма поліпшення соціального становища індивіда через терапію в групі, терапію групи, терапію через групу чи наявність усіх підходів. Якщо для психотерапевтич­них груп основою є фіксація на хворобливих станах, то для груп соціальної роботи — полегшення комунікації, зняття бар'єрів соці­альної ізоляції, вирішення питань із соціальним оточенням. В психо­терапевтичній роботі у центрі уваги — терапевт, який виступає у батьківсько-материнських ролях. В групах соціальної роботи со­ціальний працівник може відігравати як центральну, так і побічну роль. В основному групова соціальна робота розглядається як на­вчальна діяльність з освоєння соціально необхідних умінь і навичок.

Питання і завдання до семінарського заняття:

1. У чому сутність методів індивідуальної соціальної роботи з випадком?

2. Розкрийте сутність методу вирішення проблем в соціальній роботі.

■з Визначте підходи до психосоціальноїроботи (соціальна ро-

*„та із ситуацією).

А Визначте сутність поведінкового метооу соціальної ро-

^З. Опишіть різні підходи, які використовуються в соціальній ро-

^б0ГП'б. Які основні стадії проходить група у своєму розвитку? 7 У чому сутність основних моделей соціальної роботи з гру-

8. Визначте і охарактеризуйте основні види соціальної робо­ти з групою. _

9. Порівняйте особливості діяльності груп в соціальній роботі і терапевтичних груп.

10. Визначте сутність психологічного консультування в соці­
альній роботі.

[ЦІ Рекомендована література:

/. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / соціальна

робота. - К., 1997. '

2. Социальная работа / Под общеи редакциеи проф. Ь.И.Кироаточа. -Ростов н/Дону: "Феникс", — 2000. — 576 с.

3. Соціальна робота: Хрестоматія // Соціальна робота. Книга 3. ДЦССС, 2002. — С. 149-173.

4. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. // Соціальна ро­бота. Книга 4. - К.: ДЦССМ, 2002. - С.372-382.

5. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работьі: Учеб. пособие для студ. вьісш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — С 402-427.

6. Фирсов М.В., Шапиро Б.Ю. Психология социальной работьг. Содержание и методьі психосоциальной практики: Учеб. пособие для студ. вьісш. учеб. заве­дений. — М.: Издательский центр "Академия", 2002. — С. 145-184.

7. Фрейджер P., Фейдимен Д. Личность: теории, зкспериментьі, упраж-нения. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. — 864 с.

8. Знциклопедия социальной работьі. — Т. 1-3 / пер. с англ.. — М., 1993-1994.

- 128 —

- 129

2.3. Організаційно-розпорядницькі методи соціальної роботи

ля ефективності соціальної роботи дуже важливе правильне управління організаціями і установами соціальної сфери, про. цесом соціальної роботи на мікро-рівні. Воно засноване на теорії і практиці менеджменту. В англійській мові термін Management означає "управління", а також operation, control, driven, quade, administration direction, government, command, manual та ін.

Термін "менеджмент" вживають до будь-якого типу організації але, коли йдеться про державні органи будь-якого рівня, частіше вживають термін public administration — "державне управління", уп­равління в технічних і біологічних системах — "control", господарсь­ке управління —"management", "economic management". В літературі англійською мовою термін "менеджмент" передається різним поєднан­ням слів: Farm Management Economic, Managing in Farm Business, Farm Business Management, Farm Management Decisions. Таким чином, ме­неджмент — це галузь людських знань, сфера прийняття управлінсь­ких рішень, різні категорії, соціальні групи, які об'єднані в економічній, конкурентоспроможній системі (органі) управління в сучасному суспільстві.

У науковій літературі висвітлено багато визначень суті менедж­менту. Найчастіше менеджмент розглядається як сукупність діяль­ності за умов ринкової економіки, пов'язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначення цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управ­ління, розробкою планів, формулюванням відповідних правил і про­цедур, визначенням не лише того, що і коли робити, але яким чином і хто буде виконувати намічене.

У фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови "менеджмент" трактується, як: 1) спосіб, манера спілкування між людьми; 2) влада і мистецтво управління; 3) особливого роду вмілість і адміністративні навички; 4) орган управління, адміністративна одини­ця. Але найчастіше менеджмент розглядається як сукупність стра­тегій, філософій, принципів, методів, засобів і форм наукового керів­ництва будь-якою діяльністю з метою підвищення її ефективності та задоволення ринкових потреб споживачів.

Як новий вид діяльності менеджмент сформувався в розвинутих країнах з ринковою економікою в 30-х роках XX століття, і його часто називають конкурентоспроможною системою управління, яка є адекватною ринковому типу господарювання і привабливою сферою бізнесу. На думку переважної більшості спеціалістів з менеджменту,

- 130-

складовими є теорія керівництва, мистецтво управління і його

тичний досвід. Менеджмент розглядають як систему (єдине ціле), складається з частин (елементів). Такими частинами є цілі і прин­ци менеджменту, функції управління, метод менеджменту, кадри

цИПИ ■..

_неджерів, структура управління бізнесом, техніка і технологія уп-

вління, інформація в менеджменті. Відповідно до загальної теорії

истем, кожний з цих елементів впливає на ефективність функціону-

_анНя системи. У разі невідповідності будь-якого з елементів своєму

призначенню погіршується результативність діяльності всієї системи.

При цьому втрати тим більші, чим вищий її рівень.

Поиск по сайту: