Сутність і структура технологічного процесу

Процес — це зміна (динаміка) стану предмета під впливом зовнішніх чи внутрішніх факторів. У соціальній роботі такими розг­лядаються соціальні умови та обставини життєдіяльності клієнта. Внут­рішніми факторами виступають морально-психологічні, фізіологічні і фізичні ресурси людини чи групи людей.

- 176-

- 177-

Цілеспрямований вплив фахівця соціальної роботи на зовнішні і внутрішні чинники, їх активізація в інтересах клієнта — основна функція технології соціальної роботи. Соціальний працівник бере безпосеред­ню участь в аналізі інформації, у підготовці варіантів вирішення тієї чи іншої особистісної (чи групової) проблеми, в практичному здійсненні наміченого плану дій, тобто є активним учасником і творцем техно­логії впливу на життєдіяльність клієнта.

Технології соціальної роботи як процесу властива визначена три­валість у часі, що охоплює проміжок часу від формулювання мети чи завдання до його практичного вирішення, що становить завершений цикл взаємодії організаторів соціальної роботи та їхніх клієнтів. Стійка, повторювана, послідовна в часі зміна змісту діяльності з єдиним задумом — сутнісна характеристика технологічного процесу.

По-перше, основу становить алгоритм дій (операцій).

Алгоритм — це програма вирішення завдань, що точно показує, як і в якій послідовності операцій необхідно одержати результат, визначений вихідними даними.

Сучасний зміст поняття "алгоритм" не обмежується послідовністю операцій з числами, але включає і логічні операції, у тому числі при виробленні управлінських рішень, при формулюванні цілей і завдань, при обробці інформації і т.д. У застосуванні до соціальної роботи цей термін розуміється як послідовність впливів, спрямованих на пе­ретворення об'єкта соціальної роботи і переведення його в очі­куваний стан.

По-друге, істотним компонентом технологічного процесу, на дум­ку авторів, є операції.

Операція — це найпростіша дія, спрямована на досягнення конкретної мети, яка розкладається на більш прості, усвідомлені цілі (підцілі). Сукупність операцій, об'єднаних загальною метою (підціллю), становить процедуру технологічного процесу.

Важливою характеристикою операції є ступінь відповідності її ре­зультату поставленій меті. На результат дій, як відомо, можуть впли­вати неконтрольовані фактори, пов'язані зі специфікою соціального середовища. Серед них можна виділити економічне становище, соці­ально-психологічні явища, а також суб'єктивні чинники, зумовлені особливостями особистості чи соціальної групи. Тому результат кожної операції, а отже, усього технологічного циклу залежить від професій­но грамотних дій фахівців соціальної сфери, від їхнього уміння впли­вати на умови і стани, в яких знаходяться клієнти соціальних служб.

По-третє, важливим компонентом змісту технологічного процесу є певний інструментарій.

Інструментарій — це арсенал засобів, що забезпечують досяг­нення мети впливу на особистість чи соціальну спільність.

Людина існує, розвивається і формується як особистість завдяки взаємодії із середовищем, що здійснюється за допомогою її діяль­ності. Тому залучати клієнта соціальної роботи в різні види діяль­ності — освітню, пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікатив­ну — значить використовувати головний, основний засіб впливу на особистість. Для вирішення цього завдання фахівець соціальної служби використовує цілий комплекс допоміжних засобів і способів інфор­маційного, організаційно-методичного і процедурного характеру.

Процедури й операції, що входять у технологічний процес, висту­пають в ролі його структурних елементів, якщо вони носять загаль-нозначимий методологічний характер для конкретних технологій. У конкретних технологіях окремі процедури можуть трансформуватися в самостійні технології чи розчленовуватися на технології, що мають спеціальне призначення. Так, наприклад, у найбільш повному й уза­гальненому соціальному технологічному процесі в процедурі визна­чення мети однією з операцій є діагностика, яка в конкретних умо­вах соціальної роботи з клієнтом набуває самостійного значення.

Послідовність процедур і операцій, що визначається алгоритмом, відбиває структуру і зміст технологічного процесу.

У найбільш загальному вигляді в технологічному процесі виділя­ють чотири основних процедурних етапи.

1. Формулювання мети впливу.

2. Вироблення і вибір способів впливу.

3. Організація впливу.

4. Оцінка й аналіз результатів впливу.

Етап формулювання мети передбачає виконання таких операцій, як збір і аналіз інформації, здійснення соціальної діагностики, соці­ально-психологічне прогнозування розвитку проблеми, вироблення програми дій і визначення конкретних завдань.

Вироблення і вибір способів впливу припускає виявлення й аналіз проблемної ситуації, вивчення, обґрунтування й оцінку варіантів і спо­собів дій, вибір оптимального варіанта розв'язання проблеми. Ця організація впливу включає операції з реалізації обраного варіанту, включаючи розподіл і доведення в рамках генеральної мети конкрет­них завдань до виконавців, координацію зусиль і корекцію застосо­вуваних способів впливу на клієнтів соціальних служб. Аналіз і оцінка Результатів соціальної роботи супроводжуються виконанням таких операцій, як зіставлення прогнозованих і досягнутих результатів, ви­явлення позитивних і негативних моментів в організації, забезпеченні і здійсненні намічених заходів, формулювання висновків для наступної

- 178 —

- 179-

діяльності. У практиці соціальної роботи ті чи інші операції можуть не фіксуватися, якщо управлінські стосунки досить налагоджені.

Поиск по сайту: